В статті наведені результати вивчення впливу зміни погодних умов та клімату на життєздатність медоносних бджіл у Чернігівській області. Зміна клімату є актуальним питанням, оскільки може мати серйозні наслідки для продуктивності пасік та екологічної рівноваги. Мета дослідження полягає у вивченні змін у популяціях медоносних бджіл, їх фізіологічному стані та продуктивності внаслідок зміни клімату. Дослідження показало, що зміни кліматичних умов впливають на фізіологічний стан і продуктивність медоносних бджіл. Досліджували 18 пасік, в активний та неактивний сезон 2023 року, було діагностовано розвиток мікозних хвороб, вапняний розплід (аскофероз) реєстрували на 10 пасіках (55,55 %), кам’яний розплід (аспергильоз) на 2 пасіках (11,11 %), а грибкові хвороби змішаного перебігу зареєстровано на 3 пасіках (16,66 %), на 1 пасіці бактеріози (5,55 %) і на 2 пасіках паразитози (11,11 %). Регіональна захворюваність вапняним розплодом відмічена в Чернігівській області у південно-східній частині (66,66 % позитивних зразків). Сезон захворюваності вапняного розплоду показує, що понад 38,8 % випадків приходиться на кінець бджільницького сезону, а в неактивні місяці сезону (січень – лютий) захворюваність мінімальна (11,11 % випадків). Це пояснюється залежністю від еволюції розвитку розплоду у вуликах і, ймовірно, завдяки захисному ефекту прополісу, яким вулики оббиті на кінці активного сезону, що має антисептичну дію в період простою (листопад, грудень, січень і лютий). Відбувається незначне збільшення кількості випадків у весняні місяці (березень, квітень, травень), коли бджолиний розплід розвивається (22,22 %) і прогресивно зростає влітку (червень, липень, серпень). Наявність вапняного розплоду в 55,55 % випадків, разом з основними бактеріальними захворюваннями, показує що загальний елемент хворобливих бактерій і грибкові утворення перебувають у дефіциті імунітету система. Отже, дана робота є важливим внеском у розвиток наукових знань про екологічні взаємодії та сприяє подальшим дослідженням у цій галузі. Висновки та рекомендації, представлені у роботі, можуть бути використані для практичної реалізації стратегій захисту та підтримки популяцій медоносних бджіл у змінених кліматичних умовах.