Anatomy of the mastoid antrum during an early period of ontogenesis

Abstract

The structure and syntopy of the mastoid antrum have been investigated on 58 fetuses and 11 human newborns. It has been established that the mastoid antrum begins forming in the sixth month of the intrauterine development. The anterior wall of the mastoid antrum of newborns is situated at the level of the posterior margin of the tympanic ring, the inferior wall is below the level of the upper margin of the tympanic ring. The thickness of the superior wall of the mastoid antrum of newborns is – 1,15±0,02 mm, the thickness of the lateral wall is 2,21±0,04 mm.

Full text

Буковинський медичний вісник Том 17, № 1 (65), 2013
110
Рецензент – проф. Т.В. Сорокман Buk. Med. Herald. – 2013. – Vol. 17, № 1 (65). – P. 106-110
Надійшла до редакції 08.11.2012 року
THE CLINICAL EFFICACY OF PROPHYLACTIC THERAPY OF THE BRONCHIAL ASTHMA
IN CHILDREN WITH AN EARLY AND LATE ONSET OF THE DISEASE
S.I. Sazhyn
Abstract. The results of the clinical efficacy of basic treatment of school-age children with bronchial asthma have
been presented. It has been found that patients with an early-onset phenotype of asthma had a higher risk of not gaining
control over the symptoms of the disease (odds ratio – 6,0) and exacerbations (odds ratio – 2,7) compared with children
whose disease set in after six years.
Key words: bronchial asthma, children, phenotypes, basic treatment.
Bukovinian State Medical University (Chernivtsi)
© С.І. Сажин, 2013
© О.Д. Сапунков, 2013
УДК 611.885.013
О.Д. Сапунков
АНАТОМІЯ ПЕЧЕРИ СОСКОПОДІБНОГО ВІДРОСТКА
В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Резюме. Будова та синтопія печери соскоподібно-
го відростка вивчені на 58 плодах та 11 новонародже-
них людини. Встановлено, що печера соскоподібного
відростка починає формуватися на шостому місяці вну-
трішньоутробного розвитку. У новонароджених перед-
ня стінка печери розташована на рівні заднього краю
барабанного кільця, нижня стінка – нижче рівня верх-
нього краю барабанного кільця. Товщина верхньої стін-
ки печери – 1,15±0,02 мм, товщина бічної стінки –
2,21±0,04 мм.
Ключові слова: анатомія, барабанне кільце, онто-
генез, печера соскоподібного відростка.
Вступ. Упродовж останніх десятиріч отори-
ноларингологія використовує метод повного фу-
нкціонального відновлення втраченого слуху, що
виводить її на передові позиції серед медичних
спеціальностей. Єдиною надією для збереження
потенціалу до розвитку особистості, загально-
прийнятним напрямком реабілітації людей, які
страждають тяжкими розладами слуху і глухо-
тою, є кохлеарна імплантація. Спеціалісти по-
стійно працюють над удосконаленням методу в
різних напрямках і дійшли висновку, що неаби-
який потенціал має не тільки удосконалення тех-
нічних характеристик імплантів, але й розширен-
ня показів до проведення кохлеарної імплантації.
Значний потенціал у цьому мають нові атравма-
тичні методи уведення активного електрода у
внутрішнє вухо і розширення вікових меж для
проведення оперативного втручання. У даний час
з’явилася можливість проведення оперативних
втручань при різноманітних патологіях середньо-
го і внутрішнього вуха: за наявності в пацієнтів
хронічного гнійного отиту, при аномаліях розви-
тку внутрішнього вуха. Проведення кохлеарної
імплантації при різних патологічних станах і в
різних вікових групах вимагає особливого відно-
шення до вибору хірургічної тактики проведення
оперативного втручання та здійснення доступу
до структур середнього і внутрішнього вуха. На
даний час найбільш розповсюдженою методикою
є так звана «класична» методика через широке
розкриття соскоподібного відростка (мастоїдо-
томію) і задню тимпанотомію. Для цього необ-
хідно добре орієнтуватися в анатомії та розмірах
структур цієї ділянки [1, 2, 3].
Згідно з даними літератури, розміри печери
складають: довжина – 12,0 мм, ширина - 7,0 мм.
Вона проектується у верхньозадньому куті зовні-
шнього слухового ходу або вище слухового ходу
і лежить під внутрішньою пластинкою компакт-
ної речовини, товщина якої складає 1,0-4,0 мм.
Вхід до печери в новонароджених ширший та
коротший, ніж у дорослої людини і діаметр його
становить 5,0-12,0 мм. На дні отвору знаходиться
ямка коваделка (fossa incudis), в якій міститься
коротка ніжка ковадла (crus breve). Верхня стінка
печери представлена тонкою кістковою пластин-
кою – tegmen antri, яка межує із середньою череп-
ною ямкою [4, 5].
Тому вивчення ембріологічних аспектів роз-
витку печери соскоподібного відростка, її будови
та топографії в новонароджених залишається
актуальним.

111
Буковинський медичний вісник Том 17, № 1 (65), 2013
Мета дослідження. Вивчити особливості
розвитку печери соскоподібного відростка в пе-
ринатальному періоді онтогенезу.
Матеріал і методи. Дослідження проведено
на трупах 58 плодів та 11 новонароджених люди-
ни методами звичайного і тонкого препарування
під контролем бінокулярної лупи, макромікрос-
копії та морфометрії.
Результати дослідження та їх обговорення.
Встановлено, що закладка печери соскоподібного
відростка відбувається на початку 6-го місяця
внутрішньоутробного розвитку. Вона сполуча-
ється з барабанною порожниною в ділянці надба-
рабанного простору і лежить під внутрішньою
пластинкою компактної речовини, товщина якої
складає 0,92±0,04 мм. На зовнішній поверхні сос-
коподібного відростка знаходиться лускососко-
подібна щілина, яка заповнена сполучною ткани-
ною. Передня стінка печери знаходиться на рівні
заднього краю барабанного кільця, а нижня стін-
ка знаходиться вище рівня верхнього краю бара-
банного кільця на 2,35±0,09 мм. Верхня стінка
печери відокремлює її від середньої черепної
ямки. Її товщина складає 0,31±0,01 мм. Печера
має трикутну форму і її розміри становлять: дов-
жина – 3,52±0,09 мм, висота – 2,51±0,11 мм, ши-
рина – 2,92±0,08 мм. Діаметр входу до печери
складає – 1,26±0,04 мм. Він в усіх випадках мав
бобоподібну форму (рис. 1, 2).
У плодів сьомого місяця, тобто
231,0-270,0 мм, товщина бічної стінки печери
складає 1,05±0,05 мм. На зовнішній поверхні сос-
коподібного відростка існує так звана лускосос-
коподібна щілина, яка заповнена сполучною тка-
ниною. Передня стінка печери знаходиться на
рівні заднього краю барабанного кільця, а нижня
стінка – вище рівня верхнього краю барабанного
кільця на 1,84±0,07 мм. Товщина верхньої стінки
печери складає 0,62±0,02 мм. Печера набуває
бобоподібної форми, збільшується і має наступні
розміри: довжина – 5,25±0,16 мм, висота –
3,25±0,14 мм, ширина – 4,10±0,12 мм. Діаметр
входу до печери складає 1,54±0,03 мм. У шести
випадках він мав бобоподібну форму, трьох випа-
дках – підковоподібну, а двох випадках – форму
чотиригранної піраміди (рис. 3, 4).
При дослідженні плодів восьмого місяця
розвитку встановлено, що товщина внутрішньої
пластинки компактної речовини складає
1,24±0,05 мм, лускососкоподібна щілина запов-
нена сполучною тканиною. Передня стінка пече-
ри знаходиться на рівні заднього краю барабан-
ного кільця, а нижня стінка – на рівні його верх-
нього краю. Товщина верхньої стінки печери
складає 0,83±0,02 мм і вона має наступні розміри:
довжина – 6,34±0,25 мм, висота – 4,08±0,19 мм,
ширина – 4,75±0,21 мм. Діаметр входу до печери
становить 2,05±0,08 мм. У шести випадках він
мав бобоподібну форму, в одному випадку – під-
ковоподібну і в одному випадку – форму чотири-
гранної піраміди (рис. 5, 6).
На дев'ятому місяці внутрішньоутробного
розвитку товщина внутрішньої пластинки компа-
ктної речовини складає 1,53±0,06 мм, лускосос-
коподібна щілина заповнена сполучною ткани-
ною. Передня стінка печери знаходиться на рівні
заднього краю барабанного кільця, а нижня стін-
ка – нижче рівня верхнього краю барабанного
кільця на 1,75±0,08 мм. Товщина верхньої стінки
печери складає 0,93±0,02 мм. Печера має наступ-
ні розміри: довжина – 7,08±0,19 мм, висота –
5,33±0,12 мм, ширина – 5,65±0,20 мм. Діаметр
входу до печери становить 2,54±0,06 мм. У шести
випадках він мав бобоподібну форму, а в одному
– підковоподібну форму (рис. 7).
Упродовж десятого місяця внутрішньоутро-
бного розвитку печера соскоподібного відростка
ще більше збільшується, лежить під внутрі-
шньою пластинкою компактної речовини, товщи-
на якої складає 1,82±0,04 мм. На зовнішній пове-
рхні соскоподібного відростка виявляється лус-
кососкоподібна щілина, яка заповнена сполуч-
ною тканиною. Передня стінка печери знаходить-
ся на рівні заднього краю барабанного кільця, а
нижня стінка – нижче рівня верхнього краю бара-
банного кільця на 2,32±0,11 мм. Товщина верх-
ньої стінки печери складає 1,04±0,03 мм. Печера
має наступні розміри: довжина – 8,62±0,32 мм,
висота – 7,17±0,18 мм. Ширина її складає –
6,75±0,15 мм. Діаметр входу до печери –
3,52±0,09 мм. У шести випадках він був бобопо-
дібної форми, а в одному випадку мав форму чо-
тиригранної піраміди (рис. 8).
Соскоподібний відросток у новонароджених
має вигляд невеликого підвищення. Всередині
соскоподібного відростка міститься тільки одна
порожнина – печера (рис. 9). Вона лежить повер-
хнево під внутрішньою пластинкою компактної
речовини, товщина якої складає 2,21±0,04 мм. На
зовнішній поверхні соскоподібного відростка
знаходиться лускососкоподібна щілина, яка запо-
внена сполучною тканиною (рис. 10). В окремих
випадках мали місце значні дефекти кісткової
тканини (рис. 11). Передня стінка печери знахо-
диться на рівні заднього краю барабанного кіль-
ця, а нижня стінка опускається нижче рівня його
верхнього краю на 3,25±0,15 мм (рис. 12). Тов-
щина верхньої стінки печери складає
1,15±0,02 мм. Печера має наступні розміри: дов-
жина – 11,57±0,22 мм, висота – 8,90±0,28 мм,
ширина – 7,75±0,20 мм. Діаметр входу до
печери – 3,95±0,15 мм. У семи випадках він мав
бобоподібну форму, трьох – підковоподібну і
одному випадку – форму чотиригранної піраміди.
З моменту закладки і до періоду новонаро-
дженості довжина печери соскоподібного відрос-
тка збільшується у 3,29 раза, висота – у 3,55 раза,
ширина – у 2,65 раза, діаметр входу до печери – у
3,13 раза, товщина верхньої стінки – у 3,71 раза,
товщина бічної стінки – в 2,4 раза (табл. 1).
У 63,6 % випадків вхід до печери мав бобо-
подібну форму, у 27,2 % – підковоподібну і в
9,2 % – форму чотиригранної піраміди.

Буковинський медичний вісник Том 17, № 1 (65), 2013
112
Рис. 1. Сагітальний розріз скроневої кістки плода
195,0 мм ТКД. Збільшення 1:3,2
1 – канал внутрішньої сонної артерії, 2 – слухова труба,
3 – вікно присінка, 4 – вікно завитки, 5 –канал лицевого
нерва, 6 – печера соскоподібного відростка
Рис. 2. Сагітальний розріз скроневої кістки голови плода
188,0 мм ТКД через барабанну порожнину. Збільшення
1:3,2
1 – барабанна перетинка, 2 – надбарабанний закуток,
3 – печера соскоподібного відростка
Рис. 3. Сагітальний розріз скроневої кістки плода
240,0 мм ТКД. Збільшення 1:3,2
1 – слухова труба, канал внутрішньої сонної артерії, 2 –
вікно присінка, 3 – вікно завитки, 4 – канал лицевого
нерва,5 – печера соскоподібного відростка
Рис. 4. Сагітальний розріз голови плода 255,0 мм ТКД
через барабанну порожнину. Збільшення 1:3,2
1 – барабанна перетинка, 2 – надбарабанний закуток,
3 – печера соскоподібного відростка
Рис. 5. Сагітальний розріз скроневої кістки плода
280,0 мм ТКД. Збільшення 1:3,2
1 – канал внутрішньої сонної артерії, 2 – слухова труба,
3 – овальне вікно, 4 – кругле вікно, 5 – канал лицевого
нерва, 6 – печера соскоподібного відростка
Рис. 6. Сагітальний розріз голови плода 255,0 мм ТКД
через барабанну порожнину. Збільшення 1:3,2
1 – барабанна перетинка, 2 – надбарабанний закуток, 3 –
печера соскоподібного відростка
Упродовж плодового періоду розвитку і до
періоду новонародженості відбувається зміщення
печери соскоподібного відростка у вертикально-
му напрямку. Її нижня стінка опускається від
рівня, який знаходиться вище верхнього краю
барабанного кільця, до рівня нижче верхнього
його краю. Передня стінка печери за цей період
не змінює свого положення (табл. 2).
Результати даного дослідження сприятимуть
раціональному вибору методу оперативних втру-

113
Буковинський медичний вісник Том 17, № 1 (65), 2013
Рис. 7. Сагітальний розріз скроневої кістки плода
340,0 мм ТКД. Збільшення 1:3,2
1 –канал внутрішньої сонної артерії, 2 – слухова труба,
3 – овальне вікно, 4 – кругле вікно, 5 – канал лицевого
нерва, 6 – печера соскоподібного відростка
Рис. 8. Сагітальний розріз голови плода 265,0 мм ТКД
через барабанну порожнину. Збільшення 1:3,2
1 – барабанна перетинка, 2 – надбарабанний закуток, 3 –
вхід до печери соскоподібного відростка
Рис. 9. Сагітальний розріз скроневої кістки новонаро-
дженого. Збільшення 1:3,2
1 – канал внутрішньої сонної артерії, 2 – слухова труба,
3 – овальне вікно, 4 – кругле вікно, 5 – канал лицевого
нерва, 6 – печера соскоподібного відростка
Рис. 10. Скронева кістка новонародженого (вид зовні).
Збільшення 1:3,8
1 – барабанна перетинка, 2 – лускососкоподібна щілина
Рис. 11. Скронева кістка новонародженого (вид зовні).
Збільшення 1:3,8
1 – барабанна перетинка, 2 – дефект зовнішньої стінки
печери соскоподібного відростка
Рис. 12. Скронева кістка новонародженого (вид зовні).
Збільшення 1:3,8
1 – барабанна перетинка, 2 – печера соскоподібного
відростка

Буковинський медичний вісник Том 17, № 1 (65), 2013
114
Таблиця 1
Розміри печери соскоподібного відростка
Таблиця 2
Взаєморозташування печери соскоподібного відростка та барабанного кільця
Вік плода
(міс.)
Довжина
печери
(мм)
Висота
печери
(мм)
Ширина
печери
(мм)
Діаметр вхо-
ду до печери
(мм)
Товщина верх-
ньої стінки
печери (мм)
Товщина латераль-
ної стінки печери
(мм)
6 3,52±0,09 2,51±0,11 2,92±0,08 1,26±0,04 0,31±0,01 0,92±0,04
7 5,25±0,16 3,25±0,14 4,10±0,12 1,54±0,03 0,62±0,02 1,05±0,05
8 6,34±0,25 4,08±0,19 4,75±0,21 2,05±0,08 0,83±0,02 1,24±0,05
9 7,08±0,19 5,33±0,12 5,65±0,20 2,54±0,06 0,93±0,02 1,53±0,06
10 8,62±0,32 7,17±0,18 6,75±0,15 3,52±0,09 1,04±0,03 1,82±0,04
Новонаро-
джені 11,57±0,22 8,90±0,28 7,75±0,20 3,95±0,15 1,15±0,02 2,21±0,04
Вік плода (міс.) Положення передньої стінки печери
відносно барабанного кільця
Положення нижньої стінки печери відносно
барабанного кільця
6 На рівні заднього краю Вище рівня верхнього краю на
2,35±0,09 мм
7 На рівні заднього краю Вище рівня верхнього краю на
1,84±0,07 мм
8 На рівні заднього краю На рівні верхнього краю
9 На рівні заднього краю Нижче рівня верхнього краю на
1,75±0,08 мм
10 На рівні заднього краю Нижче рівня верхнього краю на
2,32±0,11 мм
Новонароджені На рівні заднього краю Нижче рівня верхнього краю на
3,25±0,15 мм
чань на середньому та внутрішньому вусі в ново-
народжених та дітей перших місяців життя.
Висновок
У новонароджених дітей передня стінка пе-
чери соскоподібного відростка розташована на
рівні заднього краю барабанного кільця, нижня
стінка – нижче рівня верхнього краю барабанно-
го кільця. Товщина верхньої стінки печери –
1,15±0,02 мм. Товщина бічної стінки –
2,21±0,04 мм. Ці дані необхідно враховувати під
час проведення маніпуляцій та оперативних втру-
чань на середньому і внутрішньому вусі.
Перспективи подальших досліджень. До-
цільно вивчити топографію печери соскоподібно-
го відростка в різних вікових періодах дитячого
віку.
Література
1. Комбинированный доступ к среднему и внут-
реннему уху при проведении хирургического
этапа кохлеарной имплантации / В.Е. Кузов-
ков, О.А. Пащинина // Рос. оториноларингол. –
2010. – № 2. – С. 38-45.
2. Кохлеарная имплантация у лиц, перенесших
ранее оперативные вмешательства по поводу
хронического гнойного среднего отита /
В.Е. Кузовков, Ю.К. Янов, О.А. Пащинина //
Рос. оториноларингол. – 2009. – № 2. –
С. 108-115.
3. Особенности хирургического этапа кохлеар-
ной имплантации у лиц, перенесших менин-
гит / О.А. Пащинина [и др.] // Рос. оторинола-
рингол. – 2010. – № 1. – С. 100-106.
4. Cheryl A. Hill Ontogenetic Change in Temporal
Bone Pneumatization in Humans / A. Hill.
Cheryl // The Anatomical Record: Advances in
Integrative Anatomy and Evolutionary Biology. –
2011. – Vol. 294, № 7. – Р. 1103-1115.
5. Ontogenetic landmarks of the organ of hearing in
fetal age determination / George Lupu, Daniel
Popescu, Victor Panus, Gabriela Popescu // Rom.
J. Leg. Med. – 2010. – № 2. – P. 129-132.

115
Буковинський медичний вісник Том 17, № 1 (65), 2013
© І.Й. Сидорчук, Н.М. Каспрук, Г.Д. Коваль, Р.П. Ляшук, Я.В. Морозюк, К.І. Яковець, 2013
УДК 612.017.1:616.8-009.17
І.Й. Сидорчук, Н.М. Каспрук, Г.Д. Коваль, Р.П. Ляшук, Я.В. Морозюк, К.І. Яковець
СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ ТА ПОРУШЕННЯ
НЕСПЕЦИФІЧНОГО ПРОТИІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХИСТУ
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Резюме. Обстежено 32 пацієнти із синдромом
хронічної втоми, в яких встановили різнобічні зміни (І-
ІІІ ступені імунних порушень) абсолютної і відносної
кількості провідних імунокомпетентних клітин та іму-
ногематологічних індексів і коефіцієнтів, а також клі-
тинних і гуморальних факторів неспецифічного проти-
інфекційного захисту.
Ключові слова: синдром хронічної втоми, факто-
ри і механізми неспецифічного протиінфекційного за-
хисту.
Вступ. Функціонування людського організ-
му певною мірою забезпечується взаємовідно-
шенням із факторами зовнішнього середовища,
які поділяються на абіотичні (хімічний склад по-
вітря, ґрунту, води, тривалість світлового дня,
барометричний тиск, магнітні бурі тощо), біоло-
гічні (автохтонна та алохтонна мікробіота, рос-
линний і тваринний світ) та антропонозні
(фізичні, хімічні, біологічні,соціально-екологічні,
урбанізація, психофізичні навантаження, медичні
заходи та ін.) фактори. Ці фактори негативно
впливають на стан імунної системи, послаблю-
ють її захисну функцію, що призводить до акти-
вації персистувальних вірусних і бактеріальних
інфекцій.
Синдром хронічної втоми (СХВ) вперше
описаний А. Ллойдом і співавторами у 1984 р.
Характерним симптомом СХВ є хронічна втома,
яка не зникає після відпочинку і призводить з
часом до істотного зниження як розумової, так і
фізичної працездатності.
Відомо, що СХВ реєструється переважно в
екологічно несприятливих регіонах із високим
рівнем забруднення навколишнього середовища
хімічно шкідливими речовинами або з підвище-
ним рівнем радіації.
В осіб з імуногенетичною схильністю до
вірусних інфекцій та інших негативних чинників
під впливом факторів навколишнього середови-
ща виникає депресія неспецифічного та імунного
протиінфекційного захисту, на тлі якої активу-
ються вірусні та бактеріальні інфекції. Вірусні
інфекції поруч із порушенням функції імунної
системи зумовлюють запуск нейроімунних меха-
Рецензент – проф. Б.Г. Макар Buk. Med. Herald. – 2013. – Vol. 17, № 1 (65). – P. 110-115
Надійшла до редакції 28.01.2013 року
© О.Д. Сапунков, 2013
АНАТОМИЯ ПЕЩЕРЫ СОСЦЕВИДНОГО ОТРОСТКА В РАННЕМ ПЕРИОДЕ
ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА
А.Д. Сапунков
Резюме. Строение и синтопия пещеры сосцевидного отростка изучены у 58 плодов и 11 новорожденных чело-
века. Установлено, что пещера сосцевидного отростка начинает формироваться в начале шестого месяца внутриут-
робного развития. У новорожденных передняя стенка пещеры находится на уровне заднего края барабанного коль-
ца, нижняя стенка – ниже уровня верхнего края барабанного кольца. Толщина верхней стенки пещеры -
1,15±0,02 мм, толщина латеральной стенки – 2,21±0,04 мм.
Ключевые слова: анатомия, барабанное кольцо, онтогенез, пещера сосцевидного отростка.
ANATOMY OF THE MASTOID ANTRUM DURING AN EARLY PERIOD OF ONTOGENESIS
O.D. Sapunkov
Abstract. The structure and syntopy of the mastoid antrum have been investigated on 58 fetuses and 11 human new-
borns. It has been established that the mastoid antrum begins forming in the sixth month of the intrauterine development.
The anterior wall of the mastoid antrum of newborns is situated at the level of the posterior margin of the tympanic ring, the
inferior wall is below the level of the upper margin of the tympanic ring. The thickness of the superior wall of the mastoid
antrum of newborns is – 1,15±0,02 mm, the thickness of the lateral wall is 2,21±0,04 mm.
Key words: anatomy, mastoid antrum, ontogenesis, tympanic ring.
Bukovinian State Medical University (Chernivtsi)