ArticlePDF Available
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
61
ПАМ’ЯТЬ
Я. БЛЮМ, В. БАРШТЕЙН
БАТЬКО «ЗЕЛЕНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»
© БЛЮМ Ярослав Борисович. Академік НАН України. Директор Державної установи «Інститут харчо-
вої біотехнології та геноміки НАН України».
БАРШТЕЙН Віктор Юрійович. Кандидат технічних наук. Учений секретар тієї ж установи (Київ).
2009.
12 вересня 2009 р. у Далласі (США) у віці 95 років відійшла у вічність видат-
на людина, ім’я якої відомо далеко не всім. А між тим, Норман Ернест Борло-
уг — американський агроном, генетик і фахівець з фітопатології — був од-
нією з найвизначніших постатей ХХ ст., лауреатом Нобелівської премії миру
1970 р. Він заслужив, щоб книга, видана про нього у 2006 р., мала назву «Лю-
дина, що нагодувала весь світ: Лауреат Нобелівської премії миру Норман
Борлоуг та його боротьба зі світовим голодом».
Н
ащадок норвежців, які емігрували до
США в сер. ХІХ ст., Норман Борлоуг
був найстаршою дитиною в родині Генрі і
Клари Борлоугів. Він народився 25 березня
1914 р. на фермі свого діда, розташованій на
північному сході штату Айова. З 1933 р.
Норман навчався в університеті Міннесо-
ти, де в 1937 р. здобув ступінь бакалавра. У
студентські роки, щоб вижити в часи Вели-
кої депресії, він підпрацьовував офіціан-
том. Саме в університеті Норман Борлоуг
потрапив під вплив Елвіна Стакмана, фа-
хівця із захворювань рослин, який очолю-
вав кафедру фітопатології. Зацікавившись
фітопатологією, Норман став магістром у
1939 р., а в 1942 р. захистив дисертацію з
грибкових захворювань льону.
Дослідження в галузі виробництва фун-
гіцидів, бактерицидів і консервантів для
сільського господарства Н. Борлоуг прово-
див, пра цюючи в 1942–1944 рр. мікробіоло-
гом у хімічній компанії «Дюпон». Його
доля змінилася завдяки Фонду Рокфелле-
ра (Rocke fel ler Foundation), який у 1944 р.
на прохання президента Мексики Мануеля
Норман Ернест Борлоуг
62
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
Авіли Камачо спорядив до цієї країни гру-
пу агрономів, до складу якої як фітопато-
лог і генетик увійшов Норман.
У Мексиці Н. Борлоуг прожив 12 років.
Він схрещував місцеві сорти пшениці з кар-
ликовими японськими, що дозволило йому
отримати для країни, яка потерпала від не-
врожаїв та купувала зерно за кордоном,
стійкі до захворювань високоврожайні сор-
ти пшениці. Пшеницю до Мексики завезли
іспанські колонізатори ще на початку 16 ст.,
але технології її вирощування не зазнавали
жодних змін більше ніж 400 років. Н. Бор-
лоуг створив стійкі до фітопатогенів напів-
карликові сорти пшениці (Пітік 62 та Пен-
жамо 62), які мали врожайність у 10 разів
вищу, ніж вихідний мексиканський сорт.
Його робота не залишилася поза увагою
світового співтовариства. У 1959 р. Бор-
ло уг працював у Пакистані, у 1963 р. — в
Ін дії, куди було відправлено насіння ство-
рених ним високоврожайних сортів Соно-
ра 64 і Лерма Рохо. Нові високоврожайні
сорти пшениці з’явилися на ланах шести
країн Латинської Америки, восьми Близь-
кого Сходу, а потім стали популярними в
усьому світі [1, 2]. Можна навести декілька
цифр, що наочно характеризують досягнен-
ня Н. Борлоуга. Урожай пшениці в Пакис-
тані зріс із 4,6 млн т у 1965 р. до 7,3 млн т
у 1970 р., забезпечивши власні потреби
країни. Відповідні цифри в Індії становили
12,3 млн т і 20,1 млн т. Із 1974 р. ця краї на
забезпечує себе пшеницею. З кін. 60-х рр.
ХХ ст. виробництво продовольства в Індії
та Пакистані зростає швидше, ніж кількість
їхнього населення. Дані ФАО (Продоволь-
ча та сільгоспорганізація Об’єднаних На-
цій), наведені на рисунку, унаочнюють ре-
зультати впровадження напівкарликових
сортів, створених Н. Борлоугом, у таких
країнах, як Мексика, Індія та Пакистан.
На основі досліджень Н. Борлоуга та прак-
тичного втілення їхніх результатів фахівці
Міжнародного дослідницького інституту
рису у Філіппінах створили напівкарлико-
вий сорт рису. Сам же Н. Борлоуг також
продовжував схрещувати віддалених ро-
дичів зернових, щоб отримати нові гібри-
ди, які б успадкували найкращі ознаки
батьків. Так, завдяки його зусиллям було
відновлено схрещування пшениці та жита,
що привело до створення високопродук-
тивних сортів тритикале [3].
У 1964 р. Борлоуг став директором Між-
народної програми поліпшення пшениці як
частини щойно створеної Консультативної
групи міжнародних сільськогосподарських
досліджень (CGIAR — Consultative Group
on International Agricultural Research) Між-
народного центру поліпшення кукурудзи і
пшениці (CIMMYT — Centro Internacional
de Mejoramiento de Maíz y Trigo).
Термін «зелена революція», яким колиш-
ній директор Агентства США з міжнарод-
ного розвитку Вільям Гауд назвав разю-
чі зрушення, що відбувалися в сільському
господарстві значною мірою завдяки Бор-
лоугу, на противагу «червоній революції»
в Росії і «білій революції» в Ірані, виник
у 1968 р. [4]. Два роки потому 21 жовтня
Норману Борлоугу було вручено Нобелів-
ську премію миру «За внесок у вирішення
продовольчої проблеми, особливо за здій-
снення Зеленої революції». У Нобелівській
лекції вчений наголосив, що «Зелена рево-
Ріст урожайності пшениці в Мексиці, Індії та Пакис-
тані в період 1950–2004 рр. (дані ФАО).
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
63
люція була тимчасовим успіхом у боротьбі
проти голоду та поневірянь, вона дала лю-
дям перепочинок» [5].
Цього ж року на замовлення Фонду
Рокфеллера, який свого часу відрядив
Нормана Борлоуга до Мексики, фактично
давши старт його видатному служінню
людству, було виготовлено срібну медаль
(40 мм), присвячену отриманню Н. Бор-
лоугом Нобелівської премії миру 1970 р.
Центральну частину аверсу медалі займає
не дуже високорельєфний погрудний ан-
фасний портрет видатного вченого, що
тримає в руках колоски пшениці. Скраю
медального поля по колу розміщено напис
англійською мовою: згори — «DR. NORMAN
BORLAUG» (Д-р Норман Борлоуг), зни-
зу — «1970 NOBEL PEACE PRIZE WIN-
NER» (лауреат Нобелівської премії миру
1970 р.).
Центральну частину реверсу медалі зай-
має горизонтальний дев’ятирядковий на-
пис англійською мовою: «THE LEA DER
OF THE GREEN REVOLUTION WHO
PROMOTED PEACE BY HIS CRU SADE
AGAINST WORLD FAMINE. NATIVE OF
CRESCO, IOW
1
. Скраю медального поля
по колу розміщено напис англійською мо-
вою: згори — «ROCKEFELLER FOUN DA-
TION»
2
, знизу — «AGRI CUL TU RAL SCI-
1
Лідер «зеленої революції», який сприяв світовому
прогресу своїм походом проти голоду. Уродженець
Креско, штат Айова.
2
Фонд Рокфеллера.
EN TIST»
3
. Ліворуч і праворуч, між напи-
сами, — колоски пшениці.
У 1979 р. Н. Борлоуг залишив посаду ди-
ректора Міжнародної програми поліп шен ня
пшениці, залишившись до самої смерті кон-
сультантом Міжнародного центру CIMMYT.
У 1986 р. Н. Борлоуг заснував Усесвітню
продовольчу премію — престижну міжна-
родну нагороду, якою відзначають особис-
тостей, що сприяли розвитку людства шля-
хом поліпшення якості, збільшення кіль-
кості або доступності продовольства у сві-
ті. Грошовий розмір премії — $250 тис.
Н.
Борлоуг був одним із організаторів Між-
народної служби з упровадження агробіотех-
нологічних розроблень (International Ser vice
for the Acquisition of Agri-biotech Applicati-
ons, або ISAAA) — некомерційної міжнарод-
ної ор ганізації, що допомагає донести пе ре-
ваги біотехнології до незаможних фермерів
країн, що розвиваються. У 2000–2001 рр. ді-
яв заснований Борлоугом Інтернет-уні вер-
ситет для людей, що працюють у сільському
господарстві і харчовій промисловості.
Видатні заслуги Н. Борлоуга перед люд-
ством високооцінені. Він був іноземним чле-
ном 22 академій наук, мав почесні наукові
ступені 49 університетів 18 країн світу, чи-
мало нагород, серед яких — Президентська
медаль Свободи (США, 1977 р.), Національ-
на медаль науки (США, 2004 р.) тощо.
27 вересня 2006 р. Сенат США одного-
лосно прийняв постанову про Акт Конгре-
3
Учений у галузі сільського господарства.
Медаль Фонду Рокфеллера, присвячена присуджен-
ню Н. Борлоугу Нобелівської премії миру в 1970 р.
Медаль Конгресу США, яку отримав Норман Борлоуг
64
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
су, згідно з якою Н. Борлоуга було наго-
роджено найвищою цивільною нагородою
США — Золотою медаллю Конгресу. Пре-
зидент Джордж Буш 14 грудня 2006 р. під-
писав документ, що став Громадянським
законом № 109–395, у якому зазначено:
«доктор Борлоуг врятував більше життів,
ніж хтось інший, що жив коли-небудь, уря-
тував більше життів в Ісламському світі,
ніж хтось інший в історії». Цим Актом мі-
ністрові фінансів США доручено вигото-
вити та розповсюдити копії медалі в брон-
зі. Н. Борлоуг отримав медаль із рук Пре-
зидента США 17 липня 2007 р.
Більшу частину аверсу Медалі Конгресу
(76 мм, скульптор Феб Хемфіл (Phebe Hem-
phill), Монетний двір Філадельфії) займає
високорельєфне профільне, поясне зобра-
ження Нормана Борлоуга на експеримен-
тальних ланах Мексики на початку 60-х рр.
ХХ ст. Учений занотовує свої спостережен-
ня в журнал. Скраю медального поля звер-
ху по колу розміщено напис англійською
мовою: «NORMAN BORLAUG» (Норман
Борлоуг).
На реверсі скраю медального поля по
колу бачимо руки, які, тримаючи пшеничне
колосся, охоплюють Західну півкулю (зо-
браження створив відомий скульптор-гра-
вер Дон Еверхарт (Don Everhart)). У цент рі
горизонтальний семирядковий напис ан-
глійською мовою — вислів Нормана Борло-
уга: «THE FIRST ESSENTIAL COM PO-
NENT FOR SOCIAL JUSTICE IS ADEQU-
ATE FOOD FOR ALL MANKIND»
4
. Руки
на зображенні оповиті стрічкою з написом
«2006». Скраю медального поля по колу
зверху на стрічці напис англійською мовою
«Act of Congress»
5
. Усі зображення високо-
рельєфні.
Завдяки «зеленій революції», батьком
якої був рішучий, талановитий і скромний
4
Перший необхідний компонент соціальної справед-
ливості — придатна їжа для всього людства.
5
Акт Конгресу.
Н.
Борлоуг, виробництво продовольства в
усьому світі зросло вдвічі з 1960 до 1990 рр.
У Пакистані та Індії, де інновації землероб-
ства впроваджували масштабніше за інші,
урожай зерна збільшився в чотири рази за
аналогічний період. Директор Інституту між-
народного сільського господарства Техась-
кого A&M університету д-р Едвард Прайс,
що супроводжував Н. Борлоуга під час його
поїздки до СРСР, згадував, як плакали нау-
ковці, присутні на зустрічі в науково-до-
слідному інституті в Краснодарі.
Н.
Борлoуг був стійким прихильником
сучасних агротехнологій, біотехнології, за-
хисником ГМО, за що зазнавав нещадної
критики з боку захисників навколишнього
середовища, що піддавали сумніву необхід-
ність використання добрив та хімічних за-
собів захисту рослин. «Вони стверджують,
що споживач отруєний існуванням сучас-
них високопродуктивних систем сільсько-
господарського виробництва і рекоменду-
ють повернутись назад до низькопродуктив-
них, так званих, усталених технологій», —
сказав Н.
Борлоуг у своєму виступі в Но-
вому Орлеані в 1993 р., зауваживши при
цьому, що неможливо повернути стрілки
годинника назад, у 30-і рр., коли населення
світу становило 2,2 млрд осіб. Уже тоді ана-
літики припускали, що населення земної
кулі в 1995 р. становитиме 5,6 млрд осіб, а
до 2025 р. воно сягне 8,3 млрд.
Д-р Норман Борлоуг під час своєї лекції на міжна-
родному симпозіумі перед врученням Усесвітньої
продовольчої премії 1995 р. (Фото Я. Блюма)
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
65
Одного з авторів цієї статті 2005 р. запро-
сили на вручення Всесвітньої продовольчої
премії, що традиційно щорічно відбувається
в Капітолії столиці штату Айова в місті Де
Мойн. Церемонію супроводжував науковий
симпозіум, на якому з великою пленарною
доповіддю виступив Н. Борлоуг, значну час-
тину якої він присвятив потенціалу сільсь-
когосподарської біотехнології. Н.
Борлоуг
особисто брав участь у церемонії вручення
премії д-ру Модадугу Гупті за втілення ідеї
«блакитної революції» в Індії та Бангладеш.
Тривалий час Н. Борлоуг жив у Мехіко, був
членом багатьох дорадчих рад і наукових ко-
мітетів у Вашингтоні. Із 1984 р. він був по-
чесним професором Інституту міжнародного
сіль ського господарства Техаського A&M уні-
верситету. Живучи останні роки у своїй до-
мівці в Далласі, Норман Борлоуг продов жу-
вав пи сати і приймати студентів. «Зелена ре-
волюція ще не перемогла», — говорив він їм.
Безперечно, пам’ять про цього великого
вченого і гуманіста, який врятував від го-
лоду мільярд людей, назавжди залишить-
ся в серцях людства.
1. Borlaug N.E. Wheat breeding and its impact on
world food supply // In: Proc. III Inter. Wheat
Gen. Symp. — Australian Academy of Science Can-
berra. — 1968. — Р. 1–36.
2. Borojevic K., Borojevic K. The transfer and history of
«Reduced Height Genes» (Rht) in wheat from Japan
to Europe // J. Heredity. — 2005. — Vol. 96(4). —
P. 455–459.
3. Oettler G. The fortune of a botanical curiosity —
Tri ticale: past, present and future // J. Agr. Sci. —
2005. — Vol. 143 (5). — P. 329–346.
4. Gaud W.S. The Green Revolution: Accomplishments
and Apprehensions. [Електронний ресурс] / Режим
доступу: http://www.agbioworld.org/biotech-info/
topics/borlaug/borlaug-green.html.
5. Borlaug N. Nobel Lecture: The Green Revolution,
Peace, and Humanity. [Електронний ресурс] / Ре-
жим доступу: http://nobelprize.org/nobel_prizes/
peace/laureates/1970/borlaug-lecture.html.
Д-р Норман Борлоуг (четвертий зліва) разом із лауреатом Усесвітньої продовольчої
премії 1995 р. д-ром Модадугу Гуптою (Фото Я. Блюма)
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
Article
Full-text available
Wheat is the main crop and often a strategic crop in many European countries. From a historical perspective, we describe the transfer of “reduced height genes” (Rht genes) from Japanese wheat varieties to wheat varieties in Europe and their influence on the increase of the total wheat production in the last century. Historic pathways of Rht genes were influenced directly or indirectly by wheat breeders exchanging seed samples and by some governments importing large quantities of wheat during historically critical periods for their countries.
Article
Triticale (× Triticosecale Wittmack) is the intergeneric hybrid between the female parent wheat ( Triticum ssp.) and the male parent rye ( Secale ssp.). The early work identifying and then producing primary and secondary triticales is described. Early wheat–rye hybrids were characterized by reproductive disorders and the cytology and meiotic characteristics have received much attention. Chromosome constitution has been studied particularly in relation to R-D substitution. Triticale has always been bred as a self-pollinating crop, although outcrossing can occur, and current cultivars are all nearly homozygous and homogeneous lines. Hybrid breeding (using cytoplasmic male sterility) makes the optimum exploitation of heterosis possible and, with the aid of molecular markers, triticale germplasm is presently being investigated to establish genetically diverse heterotic groups. The first released spring and winter cultivars were generally characterized by good disease resistance, but low grain yield, shrivelled grain, high protein content, excessive height, lodging and preharvest sprouting. Breeding effort has increased yield, reduced shrivelling and improved test weight but at the expense of protein content, which is now comparable to wheat and rye. Plant height and lodging are also now comparable to wheat and rye. Progress in reducing preharvest sprouting by genetic selection is proving difficult and slow. Triticale may be suitable for grain production and for dual purpose usage for forage and grain. The role of biotechnology in triticale improvement is described. The future of the crop, especially in low-input systems, and as raw material for industrial uses is considered.
The Green Revolution: Accomplishments and Apprehensions
  • W S Gaud
Gaud W.S. The Green Revolution: Accomplishments and Apprehensions. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.agbioworld.org/biotech-info/ topics/borlaug/borlaug-green.html.
четвертий зліва) разом із лауреатом Усесвітньої продовольчої премії 1995 р. д-ром Модадугу Гуптою
  • Д-Р Норман Борлоуг
Д-р Норман Борлоуг (четвертий зліва) разом із лауреатом Усесвітньої продовольчої премії 1995 р. д-ром Модадугу Гуптою (Фото Я. Блюма)
Wheat breeding and its impact on world food supply
  • N E Borlaug
Borlaug N.E. Wheat breeding and its impact on world food supply // In: Proc. III Inter. Wheat Gen. Symp. — Australian Academy of Science Canberra. — 1968. — Р. 1–36.
The Green Revolution, Peace, and Humanity
  • N Borlaug
  • Lecture
Borlaug N. Nobel Lecture: The Green Revolution, Peace, and Humanity. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nobelprize.org/nobel_prizes/ peace/laureates/1970/borlaug-lecture.html.