Content uploaded by Victor Yu. Barshteyn
Author content
All content in this area was uploaded by Victor Yu. Barshteyn
Content may be subject to copyright.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
61
ПАМ’ЯТЬ
Я. БЛЮМ, В. БАРШТЕЙН
БАТЬКО «ЗЕЛЕНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»
© БЛЮМ Ярослав Борисович. Академік НАН України. Директор Державної установи «Інститут харчо-
вої біотехнології та геноміки НАН України».
БАРШТЕЙН Віктор Юрійович. Кандидат технічних наук. Учений секретар тієї ж установи (Київ).
2009.
12 вересня 2009 р. у Далласі (США) у віці 95 років відійшла у вічність видат-
на людина, ім’я якої відомо далеко не всім. А між тим, Норман Ернест Борло-
уг — американський агроном, генетик і фахівець з фітопатології — був од-
нією з найвизначніших постатей ХХ ст., лауреатом Нобелівської премії миру
1970 р. Він заслужив, щоб книга, видана про нього у 2006 р., мала назву «Лю-
дина, що нагодувала весь світ: Лауреат Нобелівської премії миру Норман
Борлоуг та його боротьба зі світовим голодом».
Н
ащадок норвежців, які емігрували до
США в сер. ХІХ ст., Норман Борлоуг
був найстаршою дитиною в родині Генрі і
Клари Борлоугів. Він народився 25 березня
1914 р. на фермі свого діда, розташованій на
північному сході штату Айова. З 1933 р.
Норман навчався в університеті Міннесо-
ти, де в 1937 р. здобув ступінь бакалавра. У
студентські роки, щоб вижити в часи Вели-
кої депресії, він підпрацьовував офіціан-
том. Саме в університеті Норман Борлоуг
потрапив під вплив Елвіна Стакмана, фа-
хівця із захворювань рослин, який очолю-
вав кафедру фітопатології. Зацікавившись
фітопатологією, Норман став магістром у
1939 р., а в 1942 р. захистив дисертацію з
грибкових захворювань льону.
Дослідження в галузі виробництва фун-
гіцидів, бактерицидів і консервантів для
сільського господарства Н. Борлоуг прово-
див, пра цюючи в 1942–1944 рр. мікробіоло-
гом у хімічній компанії «Дюпон». Його
доля змінилася завдяки Фонду Рокфелле-
ра (Rocke fel ler Foundation), який у 1944 р.
на прохання президента Мексики Мануеля
Норман Ернест Борлоуг
62
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
Авіли Камачо спорядив до цієї країни гру-
пу агрономів, до складу якої як фітопато-
лог і генетик увійшов Норман.
У Мексиці Н. Борлоуг прожив 12 років.
Він схрещував місцеві сорти пшениці з кар-
ликовими японськими, що дозволило йому
отримати для країни, яка потерпала від не-
врожаїв та купувала зерно за кордоном,
стійкі до захворювань високоврожайні сор-
ти пшениці. Пшеницю до Мексики завезли
іспанські колонізатори ще на початку 16 ст.,
але технології її вирощування не зазнавали
жодних змін більше ніж 400 років. Н. Бор-
лоуг створив стійкі до фітопатогенів напів-
карликові сорти пшениці (Пітік 62 та Пен-
жамо 62), які мали врожайність у 10 разів
вищу, ніж вихідний мексиканський сорт.
Його робота не залишилася поза увагою
світового співтовариства. У 1959 р. Бор-
ло уг працював у Пакистані, у 1963 р. — в
Ін дії, куди було відправлено насіння ство-
рених ним високоврожайних сортів Соно-
ра 64 і Лерма Рохо. Нові високоврожайні
сорти пшениці з’явилися на ланах шести
країн Латинської Америки, восьми Близь-
кого Сходу, а потім стали популярними в
усьому світі [1, 2]. Можна навести декілька
цифр, що наочно характеризують досягнен-
ня Н. Борлоуга. Урожай пшениці в Пакис-
тані зріс із 4,6 млн т у 1965 р. до 7,3 млн т
у 1970 р., забезпечивши власні потреби
країни. Відповідні цифри в Індії становили
12,3 млн т і 20,1 млн т. Із 1974 р. ця краї на
забезпечує себе пшеницею. З кін. 60-х рр.
ХХ ст. виробництво продовольства в Індії
та Пакистані зростає швидше, ніж кількість
їхнього населення. Дані ФАО (Продоволь-
ча та сільгоспорганізація Об’єднаних На-
цій), наведені на рисунку, унаочнюють ре-
зультати впровадження напівкарликових
сортів, створених Н. Борлоугом, у таких
країнах, як Мексика, Індія та Пакистан.
На основі досліджень Н. Борлоуга та прак-
тичного втілення їхніх результатів фахівці
Міжнародного дослідницького інституту
рису у Філіппінах створили напівкарлико-
вий сорт рису. Сам же Н. Борлоуг також
продовжував схрещувати віддалених ро-
дичів зернових, щоб отримати нові гібри-
ди, які б успадкували найкращі ознаки
батьків. Так, завдяки його зусиллям було
відновлено схрещування пшениці та жита,
що привело до створення високопродук-
тивних сортів тритикале [3].
У 1964 р. Борлоуг став директором Між-
народної програми поліпшення пшениці як
частини щойно створеної Консультативної
групи міжнародних сільськогосподарських
досліджень (CGIAR — Consultative Group
on International Agricultural Research) Між-
народного центру поліпшення кукурудзи і
пшениці (CIMMYT — Centro Internacional
de Mejoramiento de Maíz y Trigo).
Термін «зелена революція», яким колиш-
ній директор Агентства США з міжнарод-
ного розвитку Вільям Гауд назвав разю-
чі зрушення, що відбувалися в сільському
господарстві значною мірою завдяки Бор-
лоугу, на противагу «червоній революції»
в Росії і «білій революції» в Ірані, виник
у 1968 р. [4]. Два роки потому 21 жовтня
Норману Борлоугу було вручено Нобелів-
ську премію миру «За внесок у вирішення
продовольчої проблеми, особливо за здій-
снення Зеленої революції». У Нобелівській
лекції вчений наголосив, що «Зелена рево-
Ріст урожайності пшениці в Мексиці, Індії та Пакис-
тані в період 1950–2004 рр. (дані ФАО).
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
63
люція була тимчасовим успіхом у боротьбі
проти голоду та поневірянь, вона дала лю-
дям перепочинок» [5].
Цього ж року на замовлення Фонду
Рокфеллера, який свого часу відрядив
Нормана Борлоуга до Мексики, фактично
давши старт його видатному служінню
людству, було виготовлено срібну медаль
(40 мм), присвячену отриманню Н. Бор-
лоугом Нобелівської премії миру 1970 р.
Центральну частину аверсу медалі займає
не дуже високорельєфний погрудний ан-
фасний портрет видатного вченого, що
тримає в руках колоски пшениці. Скраю
медального поля по колу розміщено напис
англійською мовою: згори — «DR. NORMAN
BORLAUG» (Д-р Норман Борлоуг), зни-
зу — «1970 NOBEL PEACE PRIZE WIN-
NER» (лауреат Нобелівської премії миру
1970 р.).
Центральну частину реверсу медалі зай-
має горизонтальний дев’ятирядковий на-
пис англійською мовою: «THE LEA DER
OF THE GREEN REVOLUTION WHO
PROMOTED PEACE BY HIS CRU SADE
AGAINST WORLD FAMINE. NATIVE OF
CRESCO, IOWA»
1
. Скраю медального поля
по колу розміщено напис англійською мо-
вою: згори — «ROCKEFELLER FOUN DA-
TION»
2
, знизу — «AGRI CUL TU RAL SCI-
1
Лідер «зеленої революції», який сприяв світовому
прогресу своїм походом проти голоду. Уродженець
Креско, штат Айова.
2
Фонд Рокфеллера.
EN TIST»
3
. Ліворуч і праворуч, між напи-
сами, — колоски пшениці.
У 1979 р. Н. Борлоуг залишив посаду ди-
ректора Міжнародної програми поліп шен ня
пшениці, залишившись до самої смерті кон-
сультантом Міжнародного центру CIMMYT.
У 1986 р. Н. Борлоуг заснував Усесвітню
продовольчу премію — престижну міжна-
родну нагороду, якою відзначають особис-
тостей, що сприяли розвитку людства шля-
хом поліпшення якості, збільшення кіль-
кості або доступності продовольства у сві-
ті. Грошовий розмір премії — $250 тис.
Н.
Борлоуг був одним із організаторів Між-
народної служби з упровадження агробіотех-
нологічних розроблень (International Ser vice
for the Acquisition of Agri-biotech Applicati-
ons, або ISAAA) — некомерційної міжнарод-
ної ор ганізації, що допомагає донести пе ре-
ваги біотехнології до незаможних фермерів
країн, що розвиваються. У 2000–2001 рр. ді-
яв заснований Борлоугом Інтернет-уні вер-
ситет для людей, що працюють у сільському
господарстві і харчовій промисловості.
Видатні заслуги Н. Борлоуга перед люд-
ством високооцінені. Він був іноземним чле-
ном 22 академій наук, мав почесні наукові
ступені 49 університетів 18 країн світу, чи-
мало нагород, серед яких — Президентська
медаль Свободи (США, 1977 р.), Національ-
на медаль науки (США, 2004 р.) тощо.
27 вересня 2006 р. Сенат США одного-
лосно прийняв постанову про Акт Конгре-
3
Учений у галузі сільського господарства.
Медаль Фонду Рокфеллера, присвячена присуджен-
ню Н. Борлоугу Нобелівської премії миру в 1970 р.
Медаль Конгресу США, яку отримав Норман Борлоуг
64
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
су, згідно з якою Н. Борлоуга було наго-
роджено найвищою цивільною нагородою
США — Золотою медаллю Конгресу. Пре-
зидент Джордж Буш 14 грудня 2006 р. під-
писав документ, що став Громадянським
законом № 109–395, у якому зазначено:
«доктор Борлоуг врятував більше життів,
ніж хтось інший, що жив коли-небудь, уря-
тував більше життів в Ісламському світі,
ніж хтось інший в історії». Цим Актом мі-
ністрові фінансів США доручено вигото-
вити та розповсюдити копії медалі в брон-
зі. Н. Борлоуг отримав медаль із рук Пре-
зидента США 17 липня 2007 р.
Більшу частину аверсу Медалі Конгресу
(76 мм, скульптор Феб Хемфіл (Phebe Hem-
phill), Монетний двір Філадельфії) займає
високорельєфне профільне, поясне зобра-
ження Нормана Борлоуга на експеримен-
тальних ланах Мексики на початку 60-х рр.
ХХ ст. Учений занотовує свої спостережен-
ня в журнал. Скраю медального поля звер-
ху по колу розміщено напис англійською
мовою: «NORMAN BORLAUG» (Норман
Борлоуг).
На реверсі скраю медального поля по
колу бачимо руки, які, тримаючи пшеничне
колосся, охоплюють Західну півкулю (зо-
браження створив відомий скульптор-гра-
вер Дон Еверхарт (Don Everhart)). У цент рі
горизонтальний семирядковий напис ан-
глійською мовою — вислів Нормана Борло-
уга: «THE FIRST ESSENTIAL COM PO-
NENT FOR SOCIAL JUSTICE IS ADEQU-
ATE FOOD FOR ALL MANKIND»
4
. Руки
на зображенні оповиті стрічкою з написом
«2006». Скраю медального поля по колу
зверху на стрічці напис англійською мовою
«Act of Congress»
5
. Усі зображення високо-
рельєфні.
Завдяки «зеленій революції», батьком
якої був рішучий, талановитий і скромний
4
Перший необхідний компонент соціальної справед-
ливості — придатна їжа для всього людства.
5
Акт Конгресу.
Н.
Борлоуг, виробництво продовольства в
усьому світі зросло вдвічі з 1960 до 1990 рр.
У Пакистані та Індії, де інновації землероб-
ства впроваджували масштабніше за інші,
урожай зерна збільшився в чотири рази за
аналогічний період. Директор Інституту між-
народного сільського господарства Техась-
кого A&M університету д-р Едвард Прайс,
що супроводжував Н. Борлоуга під час його
поїздки до СРСР, згадував, як плакали нау-
ковці, присутні на зустрічі в науково-до-
слідному інституті в Краснодарі.
Н.
Борлoуг був стійким прихильником
сучасних агротехнологій, біотехнології, за-
хисником ГМО, за що зазнавав нещадної
критики з боку захисників навколишнього
середовища, що піддавали сумніву необхід-
ність використання добрив та хімічних за-
собів захисту рослин. «Вони стверджують,
що споживач отруєний існуванням сучас-
них високопродуктивних систем сільсько-
господарського виробництва і рекоменду-
ють повернутись назад до низькопродуктив-
них, так званих, усталених технологій», —
сказав Н.
Борлоуг у своєму виступі в Но-
вому Орлеані в 1993 р., зауваживши при
цьому, що неможливо повернути стрілки
годинника назад, у 30-і рр., коли населення
світу становило 2,2 млрд осіб. Уже тоді ана-
літики припускали, що населення земної
кулі в 1995 р. становитиме 5,6 млрд осіб, а
до 2025 р. воно сягне 8,3 млрд.
Д-р Норман Борлоуг під час своєї лекції на міжна-
родному симпозіумі перед врученням Усесвітньої
продовольчої премії 1995 р. (Фото Я. Блюма)
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
65
Одного з авторів цієї статті 2005 р. запро-
сили на вручення Всесвітньої продовольчої
премії, що традиційно щорічно відбувається
в Капітолії столиці штату Айова в місті Де
Мойн. Церемонію супроводжував науковий
симпозіум, на якому з великою пленарною
доповіддю виступив Н. Борлоуг, значну час-
тину якої він присвятив потенціалу сільсь-
когосподарської біотехнології. Н.
Борлоуг
особисто брав участь у церемонії вручення
премії д-ру Модадугу Гупті за втілення ідеї
«блакитної революції» в Індії та Бангладеш.
Тривалий час Н. Борлоуг жив у Мехіко, був
членом багатьох дорадчих рад і наукових ко-
мітетів у Вашингтоні. Із 1984 р. він був по-
чесним професором Інституту міжнародного
сіль ського господарства Техаського A&M уні-
верситету. Живучи останні роки у своїй до-
мівці в Далласі, Норман Борлоуг продов жу-
вав пи сати і приймати студентів. «Зелена ре-
волюція ще не перемогла», — говорив він їм.
Безперечно, пам’ять про цього великого
вченого і гуманіста, який врятував від го-
лоду мільярд людей, назавжди залишить-
ся в серцях людства.
1. Borlaug N.E. Wheat breeding and its impact on
world food supply // In: Proc. III Inter. Wheat
Gen. Symp. — Australian Academy of Science Can-
berra. — 1968. — Р. 1–36.
2. Borojevic K., Borojevic K. The transfer and history of
«Reduced Height Genes» (Rht) in wheat from Japan
to Europe // J. Heredity. — 2005. — Vol. 96(4). —
P. 455–459.
3. Oettler G. The fortune of a botanical curiosity —
Tri ticale: past, present and future // J. Agr. Sci. —
2005. — Vol. 143 (5). — P. 329–346.
4. Gaud W.S. The Green Revolution: Accomplishments
and Apprehensions. [Електронний ресурс] / Режим
доступу: http://www.agbioworld.org/biotech-info/
topics/borlaug/borlaug-green.html.
5. Borlaug N. Nobel Lecture: The Green Revolution,
Peace, and Humanity. [Електронний ресурс] / Ре-
жим доступу: http://nobelprize.org/nobel_prizes/
peace/laureates/1970/borlaug-lecture.html.
Д-р Норман Борлоуг (четвертий зліва) разом із лауреатом Усесвітньої продовольчої
премії 1995 р. д-ром Модадугу Гуптою (Фото Я. Блюма)
