Content uploaded by Igor Martsenkovsky
Author content
All content in this area was uploaded by Igor Martsenkovsky on Aug 21, 2021
Content may be subject to copyright.
31
www.mif-ua.com, http://inj.zaslavsky.com.ua
Том 17, N№ 4, 2021
Вступ
Останніми десятиріччями спостерігається суттєве
зростання психологічної травматизації серед дітей та
підлітків у світі внаслідок зростання частоти політич-
ного, релігійного та воєнного насильства та природ-
них катастроф [32]. Соціально-економічні потрясіння,
пов’язані з пандемією COVID-19, викликали зростання
рівня домашнього насильства та зменшення активності
соціальних служб у боротьбі з насильством серед непов-
нолітніх [9].
Дитинство та підлітковий вік є критичним періодом
розвитку, під час якого малолітні особи в силу свого фі-
зичного, психічного та соціального статусу залежать від
дорослих, потребують їх підтримки і захисту. Недостат-
ній рівень дозрівання головного мозку, незавершеність
формування особистості, несформованість стратегій
подолання стресу роблять дітей та підлітків особливо
вразливими до стресу, зумовлюють «травматичну» тра-
єкторію їх подальшого розвитку [88].
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та
депресії, зумовлені психологічною травматизацією
(ПТД), є найпоширенішими психічними розладами,
які виникають у відповідь на психологічну травму [8,
84]. Наявність останньої у підлітків пов’язана зі знач-
ОГЛЯД
/REVIEW/
© «Міжнародний неврологічний журнал» / «International Neurological Journal» (« »), 2021
© Видавець Заславський О.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2021
Для кореспонденції: Марценковський Ігор Анатолійович, завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків, ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії МОЗ України», вул. Кирилівська,
103, м. Київ, 04080, Україна; e-mail: martsenkovsky_urisfpda@ukr.net
For correspondence: Ihor Martsenkovsky, Head of the Department of psychotic disorders in children and adolescents, SI «Scientic and Research Institute of Psychiatry of the Ministry of Health of Ukraine»,
Kirilivska st., 103, Kyiv, 04080, Ukraine; e-mail: martsenkovsky_urisfpda@ukr.net
УДК 616.895-053.2(075.8) DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.17.4.2021.237601
Марценковський Д.І.1–3, Марценковський І.А.2
1Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії МОЗ України», м. Київ, Україна
3Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
Депресії у дітей та підлітків
унаслідок психологічної травматизації
Резюме. У статті наведені сучасні наукові дані щодо клінічного фенотипу депресій у дітей та підліт-
ків, які зазнали значущої психологічної травматизації в результаті воєнних дій, тероризму, природних
катастроф, жорстокого поводження, фізичного та сексуального насильства. Обговорюються дані щодо
поширеності депресій, зумовлених різними травматичними чинниками, коморбідності з психічними та
неврологічними розладами, розглянуті можливі механізми їх взаємозв’язку, терапевтичні рекомендації.
Посттравматичні депресії (ПТД) поширені серед дітей та підлітків, негативно впливають на якість
життя та суттєво збільшують ризик суїциду та самоушкоджуючої поведінки. Наявність депресії по-
гіршує прогноз перебігу посттравматичного стресового розладу, ефективність його терапії. Окремі
психотерапевтичні втручання, зокрема когнітивно-поведінкова терапія та десенсибілізація рухами
очей, є ефективними методами терапії ПТД. Психофармакологічні лікарські засоби (ПЛЗ), зокрема
антидепресанти та стабілізатори настрою, мають обмежену доведену ефективність при ПТД у педіа-
тричній практиці. Більший рівень доказовості має застосування цих ПЛЗ при коморбідних психічних та
неврологічних розладах. Висновки. Депресія у дітей та підлітків внаслідок психологічної травматизації
залишається недостатньо дослідженим розладом психіки. Майбутні дослідження мають бути направлені
на вивчення ефективності фармакотерапевтичних підходів до лікування посттравматичної депресії та
коморбідних психічних та неврологічних розладів, що є особливо важливим для країн з низьким доступом
до спеціалізованої психотерапевтичної допомоги.
Ключові слова: психологічна травма; посттравматична депресія; посттравматичний стресовий
розлад; хронічний больовий розлад; психогенні неепілептичні напади; когнітивно-поведінкова терапія;
десенсибілізація рухами очей; психофармакотерапія; антидепресанти; стабілізатори настрою
32
Міжнародний неврологічний журнал,
ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online)
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
ними негативними наслідками в короткотривалій та
довготривалій перспективі: зниження академічної
успішності [34], збільшення ризику зловживання
психоактивними речовинами [78, 82], суїцидально-
го ризику [20, 40], зниження якості життя [45]. Де-
пресії у дітей та підлітків, які зазнали психологічної
травматизації, незважаючи на їх важливу суспільну
та медичну значущість, на відміну від ПТСР часто
залишаються недіагностованими, зокрема рідко має
місце подвійна діагностика ПТСР та ПТД [19, 85].
Рання травматизація в дитинстві пов’язана зі значно
вищим ризиком маніфестації депресивного розладу
до 18-річного віку порівняно з дітьми, які не були
психологічно травмовані [44].
У нашому огляді літератури наведені дані щодо
поширеності депресій після психологічної травмати-
зації, факторів ризику розвитку депресій після трав-
матизації, описані найпоширеніші клінічні фенотипи
педіатричних депресій після психічної травматизації,
зокрема випадки подвійної діагностики ПТД та інших
психічних та неврологічних розладів, терапевтичні
стратегії для ПТД дітей та підлітків з урахуванням їх
коморбідності.
Епідеміологія
Дані щодо поширеності депресій унаслідок перене-
сеної травматизації суттєво відрізняються залежно від
виду травмуючої події, часу з моменту травматизації та
гендерного складу вибірки. Так само результати кож-
ного із досліджень необхідно обережно розглядати в
контексті доступу постраждалого населення до ресур-
сів, своєчасності та обсягу надання первинної допомо-
ги, культуральних особливостей, інших факторів, які
могли діяти як захисні або як фактори ризику форму-
вання психопатології.
Травматизація внаслідок природних
катастроф та стихійного лиха
Природні катаклізми та стихійні лиха є одними із
найбільш тяжких травматичних факторів, дія яких су-
проводжується високою кількістю одночасно постраж-
далих, руйнацією навколишньої інфраструктури, що
не дозволяє вчасно надавати необхідну психологічну
та соціальну підтримку. За результатами різних дослі-
джень, поширеність депресій у різних популяціях, що
потерпали від природних катаклізмів, навіть за умови
однакової вираженості травматичних факторів сильно
відрізнялася.
В одному із досліджень були рандомізовані по-
над 2000 підлітків віком від 12 до 17 років, які про-
живали в регіонах, що постраждали від численних
торнадо навесні 2011 року, серед них критеріям депре-
сивного розладу відповідало 7,5 % осіб [1]. У іншому
дослідженні впливу наслідків землетрусу у Китаї на
психічне здоров’я підлітків встановлено, що 64,5 % з
них страждали на депресивний розлад [62]. При до-
слідженні схожої когорти підлітків, які постраждали
від землетрусу в Еквадорі, через 9 місяців після ката-
строфи поширеність депресій, відповідно до діагнос-
тичних критеріїв DSM IV, становила 28,5 % [22]. Через
18 місяців після лісової пожежі в Канаді депресивні
прояви були діагностовані у 31 % постраждалих під-
літків, принаймні 17 % з них мали депресію середнього
ступеня тяжкості [5].
Травматизація внаслідок терористичних
нападів та воєнних дій
Більшість досліджень поширеності депресивних
розладів серед дітей та підлітків, які постраждали від
воєнних дій, були проведені на когортах переселенців
у країнах Західної Європи. Лише окремі дослідження
були проведені безпосередньо в країнах, де відбува-
лися воєнні дії. У метааналізі результатів досліджень
робиться наголос на тому, що переміщення до інших
країн може бути додатковим травматичним фактором,
зокрема пов’язаним з труднощами опанування мовою,
адаптацією до нового культурального середовища, на-
слідком расової дискримінації, перепонами в отриман-
ні легального статусу біженців та тимчасово переміще-
них осіб [17, 56].
Від 23,7 до 47 % дітей та підлітків з когорти біженців,
переміщених із Сирії до країн Західної Європи, відпо-
відали критеріям депресивного розладу [28, 31, 68]. При
дослідженні когорти дітей, які були тимчасово перемі-
щені із зони воєнних дій на Сході України, критеріям
депресивного розладу відповідали 37,1 % потерпілих
[84]. Дослідження ліванських дітей та підлітків, які по-
страждали від воєнних дій, проведене через тиждень
після закінчення воєнних дій, встановило поширеність
депресії на рівні 26 % [33].
Іншою значущою проблемою під час війни є травма-
тизація неповнолітніх, які безпосередньо брали участь
у воєнних діях. Дослідження колишніх дітей-солдатів
Ісламської держави Іраку та Леванту (ІДІЛ) встановило,
що близько 45 % з них страждали на депресію [37].
Дослідження дітей та підлітків, які стали жертвами
терористичних актів, виявило значно вищі показни-
ки поширеності депресивних розладів порівняно із
загальною популяцією. Через місяць після терорис-
тичного акту з 90 підлітків, що стали учасниками цієї
події, у 23 (25,6 %) діагностували епізод депресивного
розладу [71]. Дослідження підлітків, які постраждали
від терористичної атаки в Утої, встановило високий
рівень депресивних симптомів, симптомів соматиза-
ції та значне зниження академічної успішності через 5
та 15 місяців після терористичного акту [74]. Високий
рівень поширеності депресивних симптомів спостері-
гався і серед дітей, які були жертвами терористичного
акту в Беслані [54].
Травматизація внаслідок жорстокого
поводження, фізичного та сексуального
насильства
Значна кількість досліджень вказують на роль трав-
матизації внаслідок перенесеного жорстокого пово-
дження, емоційного та фізичного насильства як фак-
тора ризику розвитку психічних розладів у дорослому
віці [15], лише невелика частина з них досліджує ризик
33
www.mif-ua.com, http://inj.zaslavsky.com.ua
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
розвитку психопатологічних проявів у дітей та підлітків
у короткотривалій перспективі.
При дослідженні 191 дитини віком від 7 до 17 ро-
ків, які зазнали сексуального насильства, депресив-
ний розлад через місяць після наруги діагностовано у
85,4 % випадків [55]. Серед 387 дітей та підлітків, які
були жертвами торговлі людьми та сексуальної експлу-
атації, 56 % страждали на депресію, 12 % демонстру-
вали самоушкоджуючу поведінку [36]. Дослідження 31
підлітка, які були жертвами зґвалтування, встановило,
що 22,6 % з них мали депресію через місяць після трав-
матизації [60].
Фактори ризику та захисні фактори
при травматичних депресіях
Дослідження стресасоційованих розладів, включно
із депресією після психологічної травматизації, вказу-
ють на наявність у їх патогенезі комплексної взаємодії
між генетичними факторами та факторами зовнішньо-
го середовища [3].
Генетичні фактори
У структурі відповіді на стрес задіяні декілька сис-
тем організму, зокрема гіпоталамо-гіпофізарно-над-
нирникова система (HPA axis) та клітини зони блакит-
ної плями головного мозку (corpus coeruleus). Останні
повногеномні дослідження (GWAS) резильєнтності
до стресу встановили низку генів-кандидатів: COMT
(catechol-O-methyltransferase), ген — транспортер се-
ротоніну (SLC6A4), нейропептид Y (NPY). З генетич-
ним поліморфізмом DCLK2, KLHL36 та SLC15A5 генів
пов’язують зменшення резильєнтності до стресу та під-
вищення ризику розвитку стресасоційованих розладів,
включно з депресіями [49].
Соціодемографічні фактори
Наявні дослідження вказують на вплив статі як фак-
тора ризику формування стреcасоційованих депресій.
У дослідженнях підлітків, які постраждали від воєнних
дій у Палестині, Уганді та Україні, було встановлено
прямий зв’язок між жіночою статтю та ризиком розвит-
ку депресії [41, 59]. Аналогічний зв’язок спостерігався
при дослідженнях підлітків, які зазнали травматизації
внаслідок природних катастроф [13, 72]. Іншою важли-
вою характеристикою може виступати вік травмованих
дітей [1]. У постраждалих від землетрусу в Китаї підліт-
ків, порівняно з молодшими дітьми, депресії зустріча-
лися більше ніж удвічі частіше [80].
Особливості та вираженість травматичного
фактора
За результатами досліджень, усі види насильства мо-
жуть призводити до маніфестації депресивних розладів
як у короткотривалій, так і у довготривалій перспективі.
Емоційне та сексуальне насильство в дитинстві є най-
більш асоційованим з подальшим розвитком депресій у
підлітковому віці [12, 21].
У низці досліджень встановлено взаємозв’язок між
кількістю факторів травматизації або вираженістю
впливу травматичної події та вищим ризиком розви-
тку ПТСР та ПТД серед дітей та молодих дорослих, які
зазнали травматизації внаслідок воєнних дій [16, 42].
Турецьке дослідження дітей та підлітків з когорти пе-
реселенців встановило, що ті з них, які були свідками
смертей або тяжких поранень, мали до 7 разів більший
ризик розвитку психічних розладів, включно із депре-
сією [81].
Попередня травматизація
Наявність травматизації раніше, зокрема випадків
наруги над особистістю, у когорті підлітків, які по-
страждали від торнадо у США, втричі збільшувала ри-
зик подальшого розвитку депресії [65].
У проспективному дослідженні постраждалих від
воєнних дій було встановлено, що серед підлітків з
ПТСР ризик розвитку депресії протягом року після
травматизації був у 4 рази вищим, ніж серед підлітків,
які зазнали травматизації, проте не мали ПТСР [48].
Психічні розлади серед членів групи
первинної підтримки дитини
Наявність психічних розладів унаслідок травма-
тизації у батьків може виступати суттєвим фактором
ризику розвитку депресій у дітей, що деякі дослідники
пов’язують із руйнацією нормальних стосунків у роди-
ні, втратою можливості соціальної підтримки та біль-
шим ризиком насильства з боку людей, що належать до
групи первинної підтримки [7, 35].
Серед дітей-переселенців зі Сходу України спо-
стерігалися численні випадки, коли їх рідні виступа-
ли джерелом насильства у сім’ї. Результати одного з
досліджень дозволяють пов’язати таку деформацію
стосунків у родині з травматизацією та алкоголізаці-
єю батьків [84]. Австралійське дослідження сімей пе-
реселенців довело прямий зв’язок між діагностикою
ПТСР і депресивного розладу у батьків та наявністю
в їх дітей симптомів депресії, гіперкінетичного роз-
ладу, порушень поведінки, проблем у спілкуванні з
однолітками [6].
Соціальна підтримка
У дитячому та підлітковому віці соціальна підтрим-
ка, зокрема від однолітків, виступає важливим захис-
ним фактором для психічного благополуччя. У дослі-
дженні боснійських підлітків відсутність соціальної
підтримки з боку сімей та однолітків була пов’язана
із суттєвим збільшенням ризику розвитку депресій та
ПТСР [14].
Серед дітей-переселенців, постраждалих від воєн-
них дій, часто спостерігається високий рівень соці-
альної дезадаптації родин, у зв’язку з чим багато дітей
не отримують підтримки психологічних та соціальних
служб [48]. У дослідженні дівчат-підлітків, які були
жертвами повені, встановлено, що відсутність спеці-
алізованої психологічної допомоги та психосоціаль-
ної підтримки може бути пов’язана з вищим ризиком
формування фенотипу будь-якого психічного розладу,
включно з депресією [73].
34
Міжнародний неврологічний журнал,
ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online)
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
Коморбідність з психічними
та неврологічними розладами
Травматичний досвід, пережитий у дитячому та
підлітковому віці, виступає предиктором розвитку
психічних та неврологічних розладів у короткотри-
валій та довгостроковій перспективі. Серед дітей, які
зазнали тяжкої психологічної травматизації, зазвичай
спостерігаються наслідки у вигляді коморбідних роз-
ладів [84].
Посттравматичний стресовий
розлад
Посттравматичний стресовий розлад та депресія
є найбільш поширеними розладами, які розвива-
ються у відповідь на психічну травматизацію. Від-
повідно до результатів численних досліджень, рівень
коморбідності між обома розладами може досягати
50 % [2, 87].
Можливий взаємозв’язок між ПТСР та депресією
описується кількома моделями: 1) симптоми ПТСР та
депресії з’являються та змінюються синхронно з ча-
сом у відповідь на дію третього фактора, який впли-
ває на обидва розлади; 2) ПТСР є тригером розвитку
депресії, що пов’язано зі змінами в стратегіях подо-
лання стресу та появою негативних когніцій унаслі-
док тривожних симптомів; 3) депресія є предиктором
розвитку ПТСР, що може бути результатом втрати ре-
зильєнтності [69].
Наявність депресій при ПТСР негативно впливає на
перебіг останнього, збільшує ризик суїциду та знижує
ефективність психологічних терапевтичних утручань
[23, 29].
Хронічний больовий розлад
Серед дітей та підлітків, госпіталізованих у зв’язку зі
скаргами на хронічний біль, встановлено високу часто-
ту емоційного, сексуального насильства та поширеності
коморбідних депресій [27].
Характер взаємодії між депресією та хронічним
больовим розладом у педіатричній популяції точно
не вивчений, окремі дослідження вказують на роль
депресії у формуванні хронічного болю. Зокрема,
у проспективному дослідженні підлітків із трав-
матичним ураженням головного мозку було вста-
новлено, що наявність депресії через 3 місяці піс-
ля травми була предиктором наявності хронічного
болю через 36 місяців [76]. У низці досліджень у
дорослих доведена роль депресії як модератора ви-
раженості хронічного больового розладу [66]. У ка-
надському дослідженні була доведена роль депресії
як медіатора між хронічними мігренозними болями
та травматизацією підлітків унаслідок дисфункцій-
них стосунків у родині, зокрема жорстокого стилю
виховання [26].
В іншому дослідженні показано, що наявність хро-
нічного больового розладу в підлітковому віці може
призводити до неконтрольованого вживання наркотич-
них анальгетиків як у підлітковому, так і у дорослому
віці [25].
Психогенні неепілептичні судоми
Дисоціативні розлади, включно з психогенними
неепілептичними судомами, можуть розвиватися у до-
рослих та підлітків у відповідь на перенесену психоло-
гічну травму. Психогенні неепілептичні судоми можуть
маніфестувати одночасно з депресією, як відповідь
на психотравмуючу ситуацію, або самі безпосередньо
збільшувати ймовірність подальшого розвитку депре-
сивних розладів.
У 75 % дівчат та молодих жінок єзиди, які побува-
ли у полоні ІДІЛ, були діагностовані депресії, у 43 %
психогенні судоми. Наявність в анамнезі травмати-
зації (сексуального та емоційного насильства) була
фактором ризику розвитку обох розладів [38]. Високий
рівень коморбідності між психогенними неепілептич-
ними судомами та депресією у дітей та підлітків був
встановлений і в низці інших досліджень жертв на-
сильства [64, 79].
Труднощі діагностики дисоціативних порушень при
травматизації часто зумовлюють необґрунтоване застосу-
вання лікарських засобів, поліпрагмазію [68].
Травматичне ушкодження головного мозку
Травматичне ушкодження головного мозку (ГМ) є
значущою проблемою у світі та спостерігається щоріч-
но у 2,5 % дітей та молодих дорослих. Найпоширеніши-
ми причинами травматичного ушкодження ГМ серед
підлітків є жорстоке насильство, дорожньо-транспортні
катастрофи та контактні види спорту [52].
Наявність травматичного ушкодження головного
мозку порівняно з іншими травмами значно збільшує
ризик розвитку психічних розладів. У проспективному
порівняльному дослідженні діти та підлітки з травма-
тичними ушкодженнями головного мозку продемон-
стрували практично в 4 рази вищий ризик розвитку
психічних розладів у перші 3 місяці після травми по-
рівняно з дітьми, які мали ортопедичні ушкодження
[51]. Депресії є найпоширенішими розладами психіки
та поведінки, які зустрічаються у дітей та підлітків з
травматичним ушкодженням головного мозку, рівень
їх коморбідності коливається у діапазоні 30–50 % [43].
Взаємозв’язок між травматичним ушкодженням го-
ловного мозку та депресією у педіатричній популяції
точно невідомий. Низка досліджень у дорослих при-
пускають, що висока коморбідність є наслідком пору-
шення міжнейронних зв’язків унаслідок пошкодження
мозкової тканини [30]. З іншого боку, депресія може бути
наслідком зниження активності та втрати захисник фак-
торів, зокрема можливості спілкуватися з однолітками та
відвідувати школу, через перенесену травму [50].
Наявність депресій при травматичному ушкодженні
головного мозку є предиктором нижчої якості життя та
більшого ризику розвитку хронічних больових синдро-
мів [77].
Терапія
Основні виклики надання допомоги дітям та під-
літкам, які постраждали від психологічної травми,
пов’язані з неможливістю швидко розгорнути систе-
35
www.mif-ua.com, http://inj.zaslavsky.com.ua
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
му психологічної та психіатричної допомоги. Країни
з низьким та середнім рівнем доходу часто мають об-
межені ресурси, зокрема відсутній кваліфікований пер-
сонал для вчасного проведення кризових втручань, які
мають вирішальне значення для запобігання формуван-
ню негативних наслідків травматизації: депресивних,
тривожних розладів, маніфестації епілептичного про-
цесу [48, 61].
Допомога дітям та підліткам, які постраждали вна-
слідок перенесеної психологічної травми, складається
з кризових втручань безпосередньо після травми та по-
дальшої високоспеціалізованої психологічної та психі-
атричної допомоги залежно від індивідуальних потреб
дитини.
Окремі форми психотерапевтичних утручань про-
демонстрували свою ефективність при терапії посттрав-
матичних та депресивних симптомів унаслідок психо-
логічної травматизації у дітей та підлітків.
В метааналітичному дослідженні травмофокусова-
на когнітивно-поведінкова терапія (ТФ-КПТ) проде-
монструвала найкращу ефективність при терапії симп-
томів депресії внаслідок психологічної травматизації
з середнім узагальненим значенням терапевтичного
ефекту (Cohen’s d = 0,6) [11]. Ефективність терапії
суттєво не відрізнялася залежно від типу травмуючого
фактора та гендерних особливостей вибірки. Рандо-
мізоване контрольоване дослідження групової форми
ТФ-КПТ серед підлітків-солдатів, проведене у Демо-
кратичній Республіці Конго, продемонструвало ефек-
тивність терапії при посттравматичних, депресивних
та тривожних симптомах, її здатність поліпшувати
просоціальну поведінку порівняно з контрольною гру-
пою, яка очікувала на терапевтичні втручання [53]. В
іншому дослідженні дівчат-підлітків, які зазнали сек-
суального насильства, група, яка отримувала ТФ-КПТ,
продемонструвала значну редукцію симптомів ПТСР,
ПТД та тривоги [58].
Окремі порівняльні дослідження вказують на ниж-
чу ефективність психотерапевтичних втручань, зокрема
ТФ-КПТ, у дітей та підлітків за наявності коморбідних
психічних розладів [23]. При дослідженні порівняльної
ефективності ТФ-КПТ та фармакотерапії флуоксети-
ном у підлітків, які постраждали від воєнних дій, була
встановлена обернено-пропорційна залежність між
ефективністю ТФ-КПТ та тяжкістю симптомів депре-
сії [83].
Окремі дані свідчать про ефективність десенси-
білізації та репроцесингу рухами очей (EMDR) як
ефективної форми терапії для редукції посттравма-
тичних та депресивних симптомів унаслідок трав-
матизації [75], проте ці результати потребують по-
дальших підтверджень у різних популяціях на різних
когортах дітей.
Психотропні (ПЛЗ) та протиепілептичні лікарські
засоби не належать до терапії першого вибору у дітей,
які зазнали психологічної травматизації, проте можуть
бути рекомендовані за наявності окремих коморбідних
розладів та за відсутності доступу до високоспеціалізо-
ваної психотерапевтичної допомоги [4].
Більшість досліджень ефективності ПЛЗ у дітей та
підлітків після травматизації мали на меті оцінювання
їх ефективності при лікуванні симптомів ПТСР [57].
Окремі дослідження вказують на безпечність та ефек-
тивність флуоксетину при терапії депресивних симпто-
мів при ПТСР у дітей та підлітків, які зазнали травмати-
зації під час воєнних дій [46, 47].
Антидепресантом, рекомендованим для терапії
ПТД у дітей та підлітків, також є есциталопрам. Цей
ЛЗ рекомендований Управлінням по контролю за
лікарськими та харчовими продуктами США для ви-
користання у педіатричній практиці з 12-річного віку.
Есциталопрам продемонстрував свою ефективність у
підлітковій популяції для терапії уніполярної депресії
та тривожних розладів [70]. На перспективність вико-
ристання ЛЗ у підлітків із ПТД вказують останні до-
слідження на тваринних моделях стресасоційованих
депресій [19].
Низка невеликих досліджень вказують на можли-
вість використання трициклічних антидепресантів при
лікуванні хронічних больових синдромів у дітей та під-
літків з ПТСР [24].
За наявності коморбідного до депресії травматично-
го ушкодження головного мозку, при появі чи за наяв-
ності в анамнезі епілептичних нападів рекомендоване
застосування протиепілептичних лікарських засобів.
В одному з досліджень продемонстрована ефектив-
ність застосування леветирацетаму для профілактики
виникнення судом посттравматичного генезу, встанов-
лено значно нижчу поширеність випадків судом після
профілактичної терапії (9 %) порівняно з подібними
когортами, дослідженими іншими авторами [39]. За-
стосування леветирацетаму не супроводжувалося по-
бічними ефектами, пов’язаними з конкурентною вза-
ємодією з іншими лікарськими засобами, виявилося
значно безпечнішим, краще переносилося порівняно
з фенітоїном [63].
Обмежені дані свідчать про ефективність викорис-
тання ламотриджину при емоційно-вольових порушен-
нях у молодих пацієнтів з патологічним сміхом і/або па-
тологічним плачем після травматизації [10]. За межами
офіційних рекомендацій ламотриджин часто застосову-
ють при поведінкових порушеннях, таких як роздрату-
вання, імпульсивність, гнівливість з автоагресивною та
руйнівною поведінкою, для терапії депресивних та три-
вожних розладів при епілепсіях, розладів аутистичного
спектра, при гіперкінетичному (з дефіцитом уваги та гі-
перактивністю), межовому особистісному розладах [86].
Призначення габапентину та прегабаліну, які про-
демонстрували свою ефективність для лікування фан-
томних болів та болю при деяких генетичних та мета-
болічних синдромах, може бути ефективним у дітей
та підлітків із хронічними болями після психологічної
травматизації [24].
Висновки
Незважаючи на поширеність та високий ризик
суїцидів та самоушкоджень, зумовлені дією травма-
тичних факторів педіатричні депресії залишаються
36
Міжнародний неврологічний журнал,
ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online)
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
недостатньо дослідженим розладом психіки. Майбут-
ні дослідження мають бути направлені на вивчення
ефективності нейрофармакологічних ЛЗ при лікуван-
ні ПТД та коморбідних психічних та неврологічних
розладів, що є особливо важливим для країн з низь-
ким доступом до спеціалізованої психотерапевтичної
допомоги. Флуоксетин, тимоаналептичні лікарські
засоби нової генерації (есциталопрам, сертралін, вор-
тіоксетин) потребують дослідження їх ефективності
при різних варіантах генетичного поліморфізму фар-
макодинаміки, при різних фенотипах ПТД. Потрібні
також подальші дослідження можливостей застосу-
вання леветирацетаму та ламотриджину для профі-
лактики тяжкої емоційної дизрегуляції при травма-
тизації у дітей та підлітків.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
Список літератури
1. Adams Z.W., Sumner J.A., Danielson C.K., McCauley J.L.,
Resnick H.S., Grös K., Paul L.A., Welsh K.E., Ruggiero K.J. Preva-
lence and predictors of PTSD and depression among adolescent victims
of the Spring 2011 tornado outbreak. Journal of child psychology and
psychiatry, and allied disciplines. 2014. 55(9). 1047-1055. https://doi.
org/10.1111/jcpp.12220.
2. Adams Z.W., Danielson C.K., Sumner J.A., McCauley J.L.,
Cohen J.R., Ruggiero K.J. Comorbidity of PTSD, Major Depression,
and Substance Use Disorder Among Adolescent Victims of the Spring
2011 Tornadoes in Alabama and Joplin, Missouri. Psychiatry. 2015.
78(2). 170-185. https://doi.org/10.1080/00332747.2015.1051448.
3. Arnau-Soler A., Adams M.J., Clarke T.K., MacIntyre D.J.,
Milburn K., Navrady L., Generation Scotland, Major Depressive
Disorder Working Group of the Psychiatric Genomics Consortium.
A validation of the diathesis-stress model for depression in Genera-
tion Scotland. Translational psychiatry. 2019. 9(1). 25. https://doi.
org/10.1038/s41398-018-0356-7.
4. Brent D., Cohen J.A., Strawn J. Approach to treating posttrau-
matic stress disorder in children and adolescents. UpToDate. Retrieved
from https://www.uptodate. com/contents/approach-to-treating-post-
traumaticstress-disorder-in-children-and-adolescents. 2019.
5. Brown M., Agyapong V., Greenshaw A.J., Cribben I., Brett-
MacLean P., Drolet J., McDonald-Harker C., Omeje J., Mankow-
si M., Noble S., Kitching D.T., Silverstone P.H. Significant PTSD and
Other Mental Health Effects Present 18 Months After the Fort Mcmur-
ray Wildfire: Findings From 3,070 Grades 7–12 Students. Frontiers in
psychiatry. 2019. 10. 623. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2019.00623.
6. Bryant R.A., Edwards B., Creamer M., O’Donnell M.,
Forbes D., Felmingham K.L., Silove D., Steel Z., Nickerson A., Mc-
Farlane A.C., Van Hooff M., Hadzi-Pavlovic D. The effect of post-
traumatic stress disorder on refugees’ parenting and their children’s
mental health: a cohort study. The Lancet. Public health. 2018. 3(5).
Е249-e258. https://doi.org/10.1016/S2468-2667(18)30051-3.
7. Bryant R.A., Edwards B., Creamer M., O’Donnell M.,
Forbes D., Felmingham K.L., Silove D., Steel Z., McFar-
lane A.C., Van Hooff M., Nickerson A., Hadzi-Pavlovic D. Pro-
longed grief in refugees, parenting behaviour and children’s men-
tal health. The Australian and New Zealand journal of psychiatry,
4867420967420. Advance online publication. 2020. https://doi.
org/10.1177/0004867420967420.
8. Caffo E., Belaise C. Psychological aspects of traumatic injury
in children and adolescents. Child and adolescent psychiatric clinics
of North America. 2003. 12(3). 493-535. https://doi.org/10.1016/
s1056-4993(03)00004-x.
9. Campbell A.M. An increasing risk of family violence during
the Covid-19 pandemic: Strengthening community collaborations to
save lives. Forensic Science International. Reports. 2020. 2. 100089.
https://doi.org/10.1016/j.fsir.2020.100089.
10. Chahine L.M., Chemali Z. Du rire aux larmes: pathological
laughing and crying in patients with traumatic brain injury and treat-
ment with lamotrigine. Epilepsy & behavior. 2006. 8(3). 610-615.
https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2006.01.017.
11. Coventry P.A., Meader N., Melton H., Temple M., Dale H.,
Wright K., Cloitre M., Karatzias T., Bisson J., Roberts N.P., Brown J., Bar-
bui C., Churchill R., Lovell K., McMillan D., Gilbody S. Psychological and
pharmacological interventions for posttraumatic stress disorder and comor-
bid mental health problems following complex traumatic events: Systematic
review and component network meta-analysis. PLoS medicine. 2020. 17(8).
Е1003262. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003262.
12. Dhamayanti M., Noviandhari A., Masdiani N., Pandia V.,
Sekarwana N. The association of depression with child abuse among
Indonesian adolescents. BMC pediatrics. 2020. 20(1). 313. https://
doi.org/10.1186/s12887-020-02218-2.
13. Du N., Zhou P., SiTu M.J., Zhu C.Z., Huang Y. Post-trau-
matic stress disorder and depression symptoms of adolescents sur-
vived from a seriously-hit area in China: A 3-year follow-up study.
Psychiatry research. 2019. 273. 288-295. https://doi.org/10.1016/j.
psychres.2019.01.063.
14. Duraković-Belko E., Kulenović A., Dapić R. Determinants
of posttraumatic adjustment in adolescents from Sarajevo who experi-
enced war. Journal of clinical psychology. 2003. 59(1). 27-40. https://
doi.org/10.1002/jclp.10115.
15. Edwards V.J., Holden G.W., Felitti V.J., Anda R.F. Relation-
ship between multiple forms of childhood maltreatment and adult men-
tal health in community respondents: results from the adverse child-
hood experiences study. The American journal of psychiatry. 2003.
160(8). 1453-1460. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.160.8.1453.
16. Ertl V., Pfeiffer A., Schauer-Kaiser E., Elbert T., Neuner F.
The challenge of living on: psychopathology and its mediating influ-
ence on the readjustment of former child soldiers. PloS one. 2014. 9(7).
Е102786.
17. Fazel M., Reed R.V., Panter-Brick C., Stein A. Mental
health of displaced and refugee children resettled in high-income
countries: Risk and protective factors. The Lancet. 2012. https://doi.
org/10.1016/S0140-6736(11)60051-2.
18. Flory J.D., Yehuda R. Comorbidity between post-traumatic
stress disorder and major depressive disorder: alternative explanations
and treatment considerations. Dialogues in clinical neuroscience.
2015. 17(2). 141-150. https://doi.org/10.31887/DCNS.2015.17.2/
jflory.
19. Furuse K., Ukai W., Hashimoto E., Hashiguchi H., Kiga-
wa Y., Ishii T., Tayama M., Deriha K., Shiraishi M., Kawanishi C.
Antidepressant activities of escitalopram and blonanserin on prenatal
and adolescent combined stress-induced depression model: Possible
role of neurotrophic mechanism change in serum and nucleus accum-
bens. Journal of affective disorders. 2019. 247. 97-104. https://doi.
org/10.1016/j.jad.2019.01.007.
20. Galaif E.R., Sussman S., Newcomb M.D., Locke T.F. Suici-
dality, depression, and alcohol use among adolescents: a review
37
www.mif-ua.com, http://inj.zaslavsky.com.ua
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
of empirical findings. International journal of adolescent medi-
cine and health. 2007. 19(1). 27-35. https://doi.org/10.1515/
ijamh.2007.19.1.27.
21. Gardner M.J., Thomas H.J., Erskine H.E. The associa-
tion between five forms of child maltreatment and depressive and
anxiety disorders: A systematic review and meta-analysis. Child
abuse & neglect. 2019. 96. 104082. https://doi.org/10.1016/j.chia-
bu.2019.104082.
22. Gerstner R., Lara-Lara F., Vasconez E., Viscor G., Jar-
rin J.D., Ortiz-Prado E. Earthquake-related stressors associated with
suicidality, depression, anxiety and post-traumatic stress in adolescents
from Muisne after the earthquake 2016 in Ecuador. BMC psychiatry.
2020. 20(1). 347. https://doi.org/10.1186/s12888-020-02759-x.
23. Goldbeck L., Muche R., Sachser C., Tutus D., Rosner R.
Effectiveness of Trauma-Focused Cognitive Behavioral Therapy for
Children and Adolescents: A Randomized Controlled Trial in Eight
German Mental Health Clinics. Psychotherapy and Psychosomatics.
2016. https://doi.org/10.1159/000442824.
24. Grégoire M.C., Finley G.A. Drugs for chronic pain in chil-
dren: a commentary on clinical practice and the absence of evidence.
Pain research & management. 2013. 18(1). 47-50. https://doi.
org/10.1155/2013/402863.
25. Groenewald C.B., Law E.F., Fisher E., Beals-Erickson S.E.,
Palermo T.M. Associations Between Adolescent Chronic Pain and
Prescription Opioid Misuse in Adulthood. The journal of pain. 2019.
20(1). 28-37. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2018.07.007.
26. Hammond N.G., Orr S.L., Colman I. Early Life Stress in
Adolescent Migraine and the Mediational Influence of Symptoms
of Depression and Anxiety in a Canadian Cohort. Headache. 2019.
59(10). 1687-1699. https://doi.org/10.1111/head.13644.
27. Ibeziako P., Randall E., Vassilopoulos A., Choi C., Thom-
son K., Ribeiro M., Fernandes S., Thom R., Bujoreanu S. Prevalence,
Patterns, and Correlates of Pain in Medically Hospitalized Pediatric
Patients With Somatic Symptom and Related Disorders. Psychoso-
matics, S0033-3182(20)30146-8. 2020. Advance online publication.
https://doi.org/10.1016/j.psym.2020.05.008.
28. Javanbakht A., Rosenberg D., Haddad L., Arfken C.L. Men-
tal Health in Syrian Refugee Children Resettling in the United States:
War Trauma, Migration, and the Role of Parental Stress. Journal of
the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. 2018.
57(3). 209-211. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2018.01.013.
29. Jensen T.K., Holt T., Ormhaug S.M. A Follow-Up Study from
a Multisite, Randomized Controlled Trial for Traumatized Children
Receiving TF-CBT. Journal of Abnormal Child Psychology. 2017.
1-11. https://doi.org/10.1007/s10802-017-0270-0.
30. Jorge R., Robinson R.G. Mood disorders following traumatic
brain injury. International review of psychiatry (Abingdon, England).
2003. 15(4). 317-327. https://doi.org/10.1080/0954026031000160
6700.
31. Kandemir H., Karataş H., Çeri V., Solmaz F., Kandemir S.B.,
Solmaz A. Prevalence of war-related adverse events, depression and
anxiety among Syrian refugee children settled in Turkey. European
child & adolescent psychiatry. 2018. 27(11). 1513-1517. https://doi.
org/10.1007/s00787-018-1178-0.
32. Kar N. Depression in Youth Exposed to Disasters, Terror-
ism and Political Violence. Current Psychiatry Reports. 2019. 21(8).
https://doi.org/10.1007/s11920-019-1061-9.
33. Karam E.G., Fayyad J., Karam A.N., Melhem N., Mneim-
neh Z., Dimassi H., Tabet C.C. Outcome of depression and anxiety
after war: a prospective epidemiologic study of children and adoles-
cents. Journal of traumatic stress. 2014. 27(2). 192-199. https://doi.
org/10.1002/jts.21895.
34. Khesht-Masjedi M.F., Shokrgozar S., Abdollahi E., Habi-
bi B., Asghari T., Ofoghi R.S., Pazhooman S. The relationship between
gender, age, anxiety, depression, and academic achievement among
teenagers. Journal of family medicine and primary care. 2019. 8(3).
799-804. https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_103_18.
35. Kiliç C., Kiliç E.Z., Aydin I.O. Effect of relocation and paren-
tal psychopathology on earthquake survivor-children’s mental health.
The Journal of nervous and mental disease. 2011. 199(5). 335-341.
https://doi.org/10.1097/NMD.0b013e3182174ffa.
36. Kiss L., Yun K., Pocock N., Zimmerman C. Exploitation,
Violence, and Suicide Risk Among Child and Adolescent Survivors of
Human Trafficking in the Greater Mekong Subregion. JAMA pedi-
atrics. 2015. 169(9). Е152278. https://doi.org/10.1001/jamapediat-
rics.2015.2278.
37. Kizilhan J.I., Noll-Hussong M. Post-traumatic stress disorder
among former Islamic State child soldiers in northern Iraq. The Brit-
ish journal of psychiatry: the journal of mental science. 2018. 213(1).
425-429. https://doi.org/10.1192/bjp.2018.88.
38. Kizilhan J.I., Steger F., Noll-Hussong M. Shame, dissocia-
tive seizures and their correlation among traumatised female Yazidi
with experience of sexual violence. The British journal of psychiatry:
the journal of mental science. 2020. 216(3). 138-143. https://doi.
org/10.1192/bjp.2020.2.
39. Kolf M.J., McPherson C.C., Kniska K.S., Luecke C.M., La-
hart M.A., Pineda J.A. Early Post-traumatic Seizure Occurrence in
Pediatric Patients Receiving Levetiracetam Prophylaxis With Severe
Traumatic Brain Injury. The journal of pediatric pharmacology and
therapeutics: JPPT: the official journal of PPAG. 2020. 25(3). 241-
245. https://doi.org/10.5863/1551-6776-25.3.241.
40. Kroning M., Kroning K. Teen Depression and Suicide, A SI-
LENT CRISIS. Journal of Christian nursing: a quarterly publica-
tion of Nurses Christian Fellowship. 2016. 33(2). 78-86. https://doi.
org/10.1097/CNJ.0000000000000254.
41. Kolltveit S., Lange-Nielsen I.I., Thabet A.A., Dyregrov A.,
Pallesen S., Johnsen T.B., Laberg J.C. Risk factors for PTSD, anxiety,
and depression among adolescents in Gaza. Journal of traumatic stress.
2012. 25(2). 164-170. https://doi.org/10.1002/jts.21680.
42. Lai B.S., Auslander B.A., Fitzpatrick S.L., Podkowirow V.
Disasters and Depressive Symptoms in Children: A Review. Child &
youth care forum. 2014. 43(4). 489-504. https://doi.org/10.1007/
s10566-014-9249-y.
43. Laliberté Durish C., Pereverseff R.S., Yeates K.O. De-
pression and Depressive Symptoms in Pediatric Traumatic Brain
Injury: A Scoping Review. The Journal of head trauma reha-
bilitation. 2018. 33(3). E18-E30. https://doi.org/10.1097/
HTR.0000000000000343.
44. LeMoult J., Humphreys K.L., Tracy A., Hoffmeis-
ter J.A., Ip E., Gotlib I.H. Meta-analysis: Exposure to Early
Life Stress and Risk for Depression in Childhood and Adoles-
cence. Journal of the American Academy of Child and Adolescent
Psychiatry. 2020. 59(7). 842-855. https://doi.org/10.1016/j.
jaac.2019.10.011.
45. Lynch F.L., Dickerson J.F., Feeny D.H., Clarke G.N., Mac-
Millan A.L. Measuring Health-related Quality of Life in Teens With
and Without Depression. Medical care. 2016. 54(12). 1089-1097.
https://doi.org/10.1097/MLR.0000000000000581.
38
Міжнародний неврологічний журнал,
ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online)
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
46. Martsenkovsky I., Martsenkovska I., Martsenkovsky D.
Fluoxetine in the Treatment of Children with PTSD. European Psy-
chiatry. 2015. 30(S1). 1-1.
47. Martsenkovskyi D. A pilot study: comparison of one-year out-
comes of fluoxetine vs trauma-focused cognitive behavioural therapy of
war-related PTSD in children. European Neuropsychopharmacology.
2017. 27. S1106-S1107.
48. Martsenkovskyi D., Napryeyenko O., Martsenkovsky I. De-
pression in adolescents exposed to war trauma Risk factors for develop-
ment of depression in adolescents exposed to war trauma: does PTSD
matter? Global Psychiatry. 2020. 3(2). 227-240.
49. Maul S., Giegling I., Fabbri C., Corponi F., Serretti A., Rujes-
cu D. Genetics of resilience: Implications from genome-wide associa-
tion studies and candidate genes of the stress response system in post-
traumatic stress disorder and depression. American journal of medical
genetics. Part B, Neuropsychiatric genetics: the official publication of
the International Society of Psychiatric Genetics. 2020. 183(2). 77-94.
https://doi.org/10.1002/ajmg.b.32763.
50. Max J.E., Keatley E., Wilde E.A., Bigler E.D., Schachar R.J.,
Saunders A.E., Ewing-Cobbs L., Chapman S.B., Dennis M.,
Yang T.T., Levin H.S. Depression in children and adolescents in the
first 6 months after traumatic brain injury. International journal of de-
velopmental neuroscience: the official journal of the International So-
ciety for Developmental Neuroscience. 2012. 30(3). 239-245. https://
doi.org/10.1016/j.ijdevneu.2011.12.005.
51. Max J.E., Wilde E.A., Bigler E.D., MacLeod M.,
Vasquez A.C., Schmidt A.T., Chapman S.B., Hotz G., Yang T.T.,
Levin H.S. Psychiatric disorders after pediatric traumatic brain injury:
a prospective, longitudinal, controlled study. The Journal of neuropsy-
chiatry and clinical neurosciences. 2012. 24(4). 427-436. https://doi.
org/10.1176/appi.neuropsych.12060149.
52. McKinlay A., Grace R.C., Horwood L.J., Fergusson D.M.,
Ridder E.M., MacFarlane M.R. Prevalence of traumatic brain injury
among children, adolescents and young adults: prospective evidence
from a birth cohort. Brain injury. 2008. 22(2). 175-181. https://doi.
org/10.1080/02699050801888824.
53. McMullen J., O’Callaghan P., Shannon C., Black A., Eakin J.
Group trauma-focused cognitive-behavioural therapy with former child
soldiers and other war-affected boys in the DR Congo: a randomised con-
trolled trial. Journal of child psychology and psychiatry, and allied dis-
ciplines. 2013. 54(11). 1231-1241. https://doi.org/10.1111/jcpp.12094.
54. Moscardino U., Scrimin S., Capello F., Altoè G. Social sup-
port, sense of community, collectivistic values, and depressive symp-
toms in adolescent survivors of the 2004 Beslan terrorist attack. Social
science & medicine. 2010. 70(1). 27-34. https://doi.org/10.1016/j.
socscimed.2009.09.035.
55. Mutavi T., Obondo A., Kokonya D., Khasakhala L., Mb-
wayo A., Njiri F., Mathai M. Incidence of depressive symptoms among
sexually abused children in Kenya. Child and adolescent psychiatry
and mental health. 2018. 12. 40. https://doi.org/10.1186/s13034-
018-0247-y.
56. Myles P., Swenshon S., Haase K., Szeles T., Jung C., Ja-
cobi F., Rath B. A comparative analysis of psychological trauma expe-
rienced by children and young adults in two scenarios: evacuation after
a natural disaster vs forced migration to escape armed con ict. Public
Health. 2018. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2018.03.012.
57. Naveed S., Shaik S.N., Faquih A.E., Kumar V., Motiwala F.
Psychopharmacological Treatment of Pediatric PTSD. Psychiatric An-
nals. 2020. 50(5). 209-228.
58. O’Callaghan P., McMullen J., Shannon C., Rafferty H.,
Black A. A randomized controlled trial of trauma-focused cognitive
behavioral therapy for sexually exploited, war-affected Congolese girls.
Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry.
2013. 52(4). 359-369. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2013.01.013.
59. Okello J., De Schryver M., Musisi S., Broekaert E., Derluyn I.
Differential roles of childhood adversities and stressful war experiences
in the development of mental health symptoms in post-war adolescents
in northern Uganda. BMC psychiatry. 2014. 14. 260. https://doi.
org/10.1186/s12888-014-0260-5.
60. Oshodi Y., Macharia M., Lachman A., Seedat S. Immediate
and Long-Term Mental Health Outcomes in Adolescent Female Rape
Survivors. Journal of interpersonal violence. 2020. 35(1–2). 252-267.
https://doi.org/10.1177/0886260516682522.
61. Purgato M., Gastaldon C., Papola D., van Ommeren M., Bar-
bui C., Tol W.A. Psychological therapies for the treatment of mental
disorders in low- and middle-income countries affected by humanitar-
ian crises. The Cochrane database of systematic reviews. 2018. 7(7).
CD011849. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011849.pub2.
62. Qi J., Yang X., Tan R., Wu X., Zhou X. Prevalence and pre-
dictors of posttraumatic stress disorder and depression among adoles-
cents over 1 year after the Jiuzhaigou earthquake. Journal of affective
disorders. 2020. 261. 1-8. https://doi.org/10.1016/j.jad.2019.09.071.
63. Radic J.A., Chou S.H., Du R., Lee J.W. Levetiracetam versus
phenytoin: a comparison of efficacy of seizure prophylaxis and adverse
event risk following acute or subacute subdural hematoma diagnosis.
Neurocritical care. 2014. 21(2). 228-237. https://doi.org/10.1007/
s12028-013-9951-x.
64. Reilly C., Menlove L., Fenton V., Das K.B. Psychogenic non-
epileptic seizures in children: a review. Epilepsia. 2013. 54(10). 1715-
1724. https://doi.org/10.1111/epi.12336.
65. Resnick H., Zuromski K.L., Galea S., Price M., Gilmore A.K.,
Kilpatrick D.G., Ruggiero K. Prior Interpersonal Violence Exposure
and Experiences During and After a Disaster as Predictors of Post-
traumatic Stress Disorder and Depression Among Adolescent Victims
of the Spring 2011 Tornadoes. Journal of interpersonal violence. 2020.
35(23–24). 5179-5197. https://doi.org/10.1177/0886260517719540.
66. Sachs-Ericsson N., Kendall-Tackett K., Hernandez A. Child-
hood abuse, chronic pain, and depression in the National Comorbi-
dity Survey. Child abuse & neglect. 2007. 31(5). 531-547. https://doi.
org/10.1016/j.chiabu.2006.12.007.
67. Sawchuk T., Buchhalter J. Psychogenic nonepileptic seizures
in children — Psychological presentation, treatment, and short-term
outcomes. Epilepsy & behavior. 2015. 52(Pt. A). 49-56. https://doi.
org/10.1016/j.yebeh.2015.08.032.
68. Scherer N., Hameed S., Acarturk C., Deniz G., Sheikhani A.,
Volkan S., Örücü A., Pivato I., Akinci İ., Patterson A., Polack S. Pre-
valence of common mental disorders among Syrian refugee children
and adolescents in Sultanbeyli district, Istanbul: results of a popula-
tion-based survey. Epidemiology and psychiatric sciences. 2020. 29.
Е192. https://doi.org/10.1017/S2045796020001079.
69. Schindel-Allon I., Aderka I.M., Shahar G., Stein M., Gil-
boa-Schechtman E. Longitudinal associations between post-traumatic
distress and depressive symptoms following a traumatic event: A test
of three models. Psychological Medicine. 2010. 40(10). 1669-1678.
https://doi.org/10.1017/S0033291709992248.
70. Selph S.S., McDonagh M.S. Depression in Children and Ado-
lescents: Evaluation and Treatment. American family physician. 2019.
100(10). 609-617.
39
www.mif-ua.com, http://inj.zaslavsky.com.ua
Том 17, N№ 4, 2021
Огляд /Review/
71. Shahar G., Cohen G., Grogan K.E., Barile J.P., Henrich C.C.
Terrorism-related perceived stress, adolescent depression, and social
support from friends. Pediatrics. 2009. 124(2). Е235-Е240. https://
doi.org/10.1542/peds.2008-2971.
72. Silwal S., Dybdahl R., Chudal R., Sourander A., Lien L. Psy-
chiatric symptoms experienced by adolescents in Nepal following the
2015 earthquakes. Journal of affective disorders. 2018. 234. 239-246.
https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.03.002.
73. Sitwat A., Asad S., Yousaf A. Psychopathology, Psychiatric
Symptoms and their Demographic Correlates in Female Adolescents
Flood Victims. Journal of the College of Physicians and Surgeons-
Pakistan: JCPSP. 2015. 25(12). 886-890.
74. Stene L.E., Schultz J.H., Dyb G. Returning to school after a
terror attack: a longitudinal study of school functioning and health in
terror-exposed youth. European child & adolescent psychiatry. 2019.
28(3). 319-328. https://doi.org/10.1007/s00787-018-1196-y.
75. Tang T.C., Yang P., Yen C.F., Liu T.L. Eye movement de-
sensitization and reprocessing for treating psychological disturbances
in Taiwanese adolescents who experienced Typhoon Morakot. The
Kaohsiung journal of medical sciences. 2015. 31(7). 363-369. https://
doi.org/10.1016/j.kjms.2015.04.013.
76. Tham S.W., Palermo T.M., Wang J., Jaffe K.M., Temkin N.,
Durbin D., Rivara F.P. Persistent pain in adolescents following trau-
matic brain injury. The journal of pain. 2013. 14(10). 1242-1249.
https://doi.org/10.1016/j.jpain.2013.05.007.
77. Tham S.W., Fales J., Palermo T.M. Subjective and objec-
tive assessment of sleep in adolescents with mild traumatic brain in-
jury. Journal of neurotrauma. 2015. 32(11). 847-852. https://doi.
org/10.1089/neu.2014.3559.
78. Torikka A. Depression and substance use in middle adoles-
cence. 2017.
79. Vincentiis S., Valente K.D., Thomé-Souza S., Kuczinsky E.,
Fiore L.A., Negrão N. Risk factors for psychogenic nonepileptic sei-
zures in children and adolescents with epilepsy. Epilepsy & behavior.
2006. 8(1). 294-298. https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2005.08.014.
80. Xu W., Yuan G., Liu Z., Zhou Y., An Y. Prevalence and pre-
dictors of PTSD and depression among adolescent victims of the Sum-
mer 2016 tornado in Yancheng City. Archives of psychiatric nursing.
2018. 32(5). 777-781. https://doi.org/10.1016/j.apnu.2018.04.010.
81. Yalin Sapmaz Ş., Uzel Tanrıverdi B., Öztürk M., Gözaçan-
lar Ö., Yörük Ülker G., Özkan Y. Immigration-related mental health
disorders in refugees 5–18 years old living in Turkey. Neuropsychiatric
disease and treatment. 2017. 13. 2813-2821. https://doi.org/10.2147/
NDT.S150592.
82. Yang S.-Y., Fu S.-H., Chen K.-L., Hsieh P.-L., Lin P.-H.
Relationships between depression, health-related behaviors, and in-
ternet addiction in female junior college students. PLoS ONE. 2019.
14(8). Е0220784. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0220784.
83. Марценковський Д.І. Плацебо-контрольоване дослідження
порівняльної ефективності травма-фокусованої когнітивно-пове-
дінкової терапії та флуоксетину при ПТСР із симптомами депресії
у дітей та підлітків, що постраждали від гібридної війни на сході
України. Український вісник психоневрології. 2017. 25(3). 44-48.
84. Марценковський Д.І. Клінічний поліморфізм та коморбід-
ність психічних розладів у дітей та підлітків, що постраждали від
гібридної війни на сході України. Архів психіатрії. 2017. 23(2). 91-95.
85. Марценковський Д.І. Віковий поліморфізм посттравма-
тичних стресових розладів та депресій у дітей внутрішньопе-
реміщених осіб з окупованих територій. Архів психіатрії. 2018.
24(1). 15-20.
86. Марценковський I.A., Марценковська I.I., Скрипник T.O.,
Макаренко Г.В. Ефективність ламотриджину у дітей та підліт-
ків з розладами поведінки. Український медичний часопис. 2020.
4 (138). VII/VIII 2020. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.138.186069.
87. Напрєєнко О.К., Марценковський Д.І. Депресії при пост-
травматичному стресовому розладі у дітей та підлітків. 2019.
88. Нестеренко М., Марценковский И. Жестокое обращение
с детьми и запущенность: взгляд на проблему с позиций детской
психиатрии. Здоров’я України. 2012. 266.
UA-LAMO-PUB-072021-041
Отримано/Received 23.04.2021
Рецензовано/Revised 12.05.2021
Прийнято до друку/Accepted 17.05.2021
D.I. Martsenkovskyi1–3, I.A. Martsenkovskyi2
1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2SI “Scientific and Research Institute of Psychiatry of MH of Ukraine”, Kyiv, Ukraine
3National Children’s Specialized Clinic “OHMATDYT”, Kyiv, Ukraine
Post-traumatic depressions in children and adolescents
Abstract. The article provides up-to-date scientific data on the
clinical phenotype of depression in children and adolescents that
were exposed to significant psychological trauma as a result of
hostilities, terrorism, natural disasters, abuse, physical and sexual
violence. The review presents the latest data on the prevalence
of depression due to various traumatic factors, comorbidity of
mental and neurological disorders, possible mechanisms of their
relationship, treatment recommendations. Post-traumatic depres-
sions (PTD) are widespread in children and adolescents and nega-
tively affect the quality of life and significantly increase the risk
of suicide and self-harming behavior. The presence of depression
worsens the prognosis of post-traumatic stress disorder, the treat-
ment response. Several psychotherapeutic interventions, including
cognitive-behavioral therapy and eye-movement desensitization,
are effective in the treatment of PTD. Psychopharmacological
drugs, in particular antidepressants and mood stabilizers, have
limited proven efficacy in PTD in pediatric practice. The use of
these drugs in comorbid mental and neurological conditions has a
higher level of evidence. Conclusions. Depression in children and
adolescents due to psychological trauma remains an understudied
topic. Future research should focus on the efficacy of pharma-
cological approaches to the treatment of posttraumatic depres-
sion and comorbid mental and neurological disorders, which is
especially important for countries with low access to specialized
psychotherapeutic care.
Keywords: psychological trauma; posttraumatic depression; post-
traumatic stress disorder; chronic pain disorder; psychogenic non-
epileptic seizures; cognitive-behavioral therapy; eye movement
desensitization; psychopharmacotherapy; antidepressants; mood
stabilizers
